Зірка Київщини футбольної : Київщина футбольна

Зірка Київщини футбольної

01.12.2023 Київщина футбольна

Сергій Панфілов із «Полісся», п’ятиразовий чемпіон області.

— Ви не збиваєтеся з рахунку, коли згадуєте свої нагороди? Наприклад, які обласні чемпіонати виграли і скільки разів?

— Ні, це дуже приємні миттєвості мого футбольного життя:) Давайте разом пригадаємо. Київську область я вигравав з трьома клубами. Одного разу — ФК «Путрівка». Ковалівський «Колос» — також одного разу. Тричі — з «Авангардом» (Бзів). А Житомирську область — тільки одного разу, із «Поліссям» (Ставки). Як бачите, не так і часто:)

— Сергій Панфілов має відзнаки найкращого гравця року в Київській та Житомирській областях. З ким готові розділити ті визнання — тренери, організатори, гравці?

— На Київщині розділю свої нагороди з усіма гравцями команд, які давали мені змогу штурмувати вершину. Але виокремлю одного з них. Це мій багаторічний одноклубник і товариш з дитячих років — Сергій Дорофеєв. Тренер — звісно, Сергій Васильович Карпенко. А керівники клубів — Леонід Васильович Матушевич, Андрій Анатолійович Засуха, Андрій Вікторович Коротков. На Житомирщині відзначу весь колектив ФК «Полісся» (Ставки), його організаторів — Олега Леонідовича Целованського та Валерія Аркадійовича Лося і тренера Жилмара Тадеу да Силва.

— Яке місце в особистій колекції нагород і в споминах займає національний тріумф з ФК «Буча»?

— Про ФК «Буча» й досі зберігаю дуже теплі та приємні спогади, вони зігрівають мене в особливо складні часи. Звісно, мені дорогі всі нагороди, завойовані з командою, однак тріумф у національному кубковому турнірі був і залишився винятковим.

— Ви грали в багатьох командах. Яку з них особливо виокремлюєте і чому?

— Вибачте, не виокремлюватиму жодну. Бо всі вони в моєму серці, у спогадах. То були чудові моменти мого футбольного життя. Дорогі та незабутні.

— Коли все починалося, мріялося про щось подібне до сьогоднішнього Панфілова?

— Напевно, ні.

— А як усе починалося? Хто прищепив вам любов до футболу?

— Татко в мене фанат футболу. Коли він їздив уболівати, то завжди брав і мене. Моя залюбленість у футбол народилася з його великої любові. А вже потім була ДЮСШ…

— Ваші перші команда й тренер? Одразу стали бомбардиром чи шукали своє місце в грі?

— Мій перший тренер — Олександр Михайлович Костенко. Перша команда — ФК «Баришівка». Малюком я більшою мірою шукав своє місце у грі, про бомбардира тоді взагалі не йшлося.

— Панфілов і Третяк. Рівновага можлива й за підсумками 2023 року. Чи спробуєте вийти вперед навесні?

— Якщо матиму таку можливість і дозволить здоров’я, то все може бути:)

— Назвете найулюбленіших партнерів? А може, й цілу команду — символічну?

— Чому б і ні?.. Воротар — Дмитро Бесп’ятчук. Оборона — Анатолій Таран, Ігор Тітов, Анатолій Чорномаз, Андрій Смалько. Середня ланка — Сергій Зуєвич, Сергій Дорофеєв, Сергій Максимець, Олександр Левенець. Напад — Петро Кондратюк, Іван Сомов.
P.S. Дякую вам. Робите велику справу. Слава Україні!