Зірка Київщини футбольної : Київщина футбольна

Зірка Київщини футбольної

28.11.2023 Київщина футбольна

Ігор Бровко з «Денгоффа», обласний віце-чемпіон 2021 року.

— «Денгофф» зійде на подіум навесні? Якщо так, то на який щабель?

— Я переконаний, що немає сенсу займатися прогнозуванням. Ми знаємо свої можливості й однозначно будемо боротися за найвище місце. Але про підсумки краще говорити після завершального матчу.

— Що бракувало команді в аматорському Кубку країни?

— Нехай банально, однак правильно: нам забракло ще одного голу. Якщо пам’ятаєте, сумарний результат нашого двобою з «Олімпією» — 2:2, конкурент скористався правилом гостьового голу. Назагал «Денгофф» виступив гідно. Ми вибили з турніру дві конкурентні команди й збагатилися дуже важливим досвідом. Не приховую, що кортить спробувати ще, але вже з приємнішим фіналом історії.

— Кого з футболістів у Чемпіонаті Київщини виділите? Чому?

— Можу виділити хлопців з нашої команди — Андрія Дарду та Романа Мачуленка. Їхня результативність насправді промовиста.

— «Штурм», «Полісся», «Лісне». Хто з опонентів справив особливе враження?

— Ми ще до старту сезону знали, що саме ці команди стануть основними конкурентами. Хіба що «Лісне» справило враження вже по ходу сезону — вони боротимуться за медалі беззаперечно. А з тим же «Штурмом» ми конкуруємо давно. Кваліфікована команда з відомими в українському футболі виконавцями.

— Хто ви за ігровим амплуа насправді? Де почуваєтеся найкомфортніше?

— Мені найкомфортніше на фланзі, байдуже в якій ролі — напівоборонця чи оборонця. Головне — бути корисним команді.

— Бровко в попередні сезони відзначався великою кількістю голевих передач. А чому тепер їх менше?

— Зауважу, що не це є моїм основним завданням або головною метою в грі. Хоча зізнаюся, що раніше я був результативнішим у наступі. Маю поліпшити ситуацію:)

— Як починався ваш футбольний шлях? Хто привів у школу? Ваші перші команда й тренер?

— Усе починалося 2000 року, коли батько привів мене на тренувальний перегляд у «Динамо» (Київ). Саме ця команда стала першою і на довгі роки рідною. Тренером тоді працював Сергій Сергійович Коновалов. Дехто з моїх одноклубників тієї пори й досі виступає на найвищому рівні — Артем Шабанов, Артур Рудько, Пилип Будківський.

— Найулюбленіші закордонні чемпіонат, клуб, гравець?

— Англійська Прем’єр-ліга, лондонський «Арсенал» з часів, коли там грав Тьєррі Анрі — це моя улюблена команда. Щодо гравців — складніше, бо в кожного покоління свої герої. Для мене все починалося з Андрія Шевченка. А потім уже були Зідан, Анрі, Озіл, Роналдо, Мессі.

— Як оцінюєте Відкритий Чемпіонат Київщини — плюси й мінуси?

— Загалом рівень Чемпіонату Київщини високий — звісно, наскільки він може бути високом у футболі аматорів. Дуже серйозна конкуренція кожного сезону — це, можливо, найважливіше. Коли наш чемпіон іде в професіонали, то його місце займає новий фаворит, однак інтрига не зникає. Молоді виконавці набувають ігровий досвід у змаганні з екс-професіоналами, зростають фахово доволі швидко. Це надзвичайно важливий плюс у Чемпіонаті Київщини.

— Чому, на вашу думку, продовжують грати в аматорах екс-професіонали солідного віку? Хіба тільки гроші?

— Не все у житті вимірюється грошима:) Якщо футбол є головною справою твого життя, то кортить якомога довше отримувати задоволення від нього. Повірте, ці емоції мало з чим можна порівняти! Тому ми й граємо, доки маємо сили. Завдяки нашим воїнам!

— Що вас непокоїть у сучасному футболі? Що не сприймете ніколи і нізащо?

— Усе, що пов’язано з нечесною грою, зокрема — фіксовані результати. Я ніколи не сприйматиму цього зла. Сподіваюся, що лихі часи назавжди залишили наш футбол.