Жах на вулиці Грушевського : Київщина футбольна

Жах на вулиці Грушевського

15.12.2011 Київщина футбольна

«Динамо» догравало матч з «Маккабі» вдев`ятьох. Якби хтось в перерві між таймами сказав, що кияни наприкінці зустрічі боротимуться за нічию, його сприйняли б за футбольного неофіта.

«Маккабі», навідавшись до Києва не в найсильнішому складі, конкурувати з українським віце-чемпіоном апріорі не міг. Це було щось на зразок того, як «Динамо» змагається на внутрішній арені з олександрійцями або луганцями. Блакитно-білі, навіть особливо не напружуючись, забили два м`ячі, хоча мали забивати принаймні втричі більше.

Те, що скоїлось одразу по перерві, можна вважати і стихійним лихом, і жахом. Я схиляюся до другого варіанту, бо він більшою мірою відповідає «рукотворності» моменту. Проблема не в арбітражі і не в провокаціях опонента. Хоча і те, і те, як кажуть в Одесі, мало місце. Насправді проблема в самих динамівцях, які вже не вперше намагаються перекласти свою вину на горезвісного стрілочника тоді, коли просто потрібно відповідати рівневі конкурентоспроможності й відпрацьовувати сповна зовсім не маленьку навіть за міжнародними футбольними мірками платню.

Фахова неспроможність центрального захисника Алмейди, незрозуміло чому і за які ігрові якості привезеного в Україну з Бразилії, як і неадекватна й відверто далека від спортивної поведінка Хачериді, уже давно стали не темою для дискусій, а нагодою для глузувань. Однак жодних об`єктивних висновків уславлений за часів незабутнього Лобановського київський клуб так і не зробив. Навпаки, заокеанський ширвжиток як везли, так і везуть до нас оптом, задовольняючи приземлені бажання ділків від футболу, а грубіяни на зразок абсолютно неврівноваженого Хачериді продовжують ганьбити «Динамо» витівками, що не мають нічого спільного з етикою та еститикою великої гри.

Більше того, коли за схожої ситуації в Сімферополі догралися до червоних карток Ярмоленко та Мілевський, наставники (?!) стали за них горою, звично переклавши вину на футбольних арбітрів…

Прикро не стільки тому, що кияни завчасно вибули з єврокубкових перегонів, так і не перегравши жодного разу більш як посередній за міжнародними стандартами ізраїльський клуб. Найприкріше, що це «Динамо», з його нинішніми очільниками, не має жодної реальної перспективи. Мине зима, команду поповнить черговий гурт іноземців, можливо, з`явиться в уболівальницьких серцях оновлена надія на краще, але все розвіється, немов марево, ближче до турнірної осені, коли з`ясується, що нові лише написи на футболках заокеанських рекрутів.

«Динамо» конче потребує реальних змін, аби жахи з клубного стадіончика не перебралися разом з командою на головну арену країни.

«Динамо» (Київ) — «Маккабі» (Тель-Авів) — 3:3 (Алмейда, 11, Гусєв, 17, 80 — Веред, 49, Атар, 62, Даббур, 75). Вилучення: Алмейда, 47, Хачериді, 56 (обидва — «Динамо»).