З першого — по шістнадцяте (2) : Київщина футбольна

З першого — по шістнадцяте (2)

07.12.2012 Київщина футбольна

Продовжуємо розповідь про виступи команд у чемпіонаті Київської області 2012 року серед аматорів. Тепер у центрі загальної уваги — «Чайка» з Петропавлівської Борщагівки.

2. Чайка (Петропавлівська Борщагівка) — президент клубу Олександр Нігруца, тренер — Олександр Ігнатьєв.

До другого минулорічного місця борщагівці додали другий чемпіонатний приз і титул кубкового фіналіста цьогоріч. Така стабільність і справді з низки похвальних. Ще важливіше, що досягнуто її за господарських і турнірних обставин, які звично називають архіважкими, а отже, виявили і характер, і згуртованість. Хоча саме з дошкульного роз`єднання й почався новий сезон для віце-чемпіонів області…

На старті цьогорічної вищої ліги «Чайка» звела до нічиєї домашній матч з новачком із Володарки, продемонструвавши далеку від оптимальної командну гру. А вже наступного дня колектив залишили напризволяще четверо його гравців, принаймні троє з яких вважалися стрижневими. Очевидно, свою втечу вони готували заздалегідь, тож і викладатися в стартовій зустрічі сповна не могли чи просто не бажали.

Відтак почався складний період оновлення кадрового потенціалу безпосередньо на турнірному марші, що зазвичай обертається очковими втратами, а подекуди — й командним колапсом. «Чайка» в квітні програла два поєдинки поспіль — вдома богуславцям і в Бучі, і тільки дивом, завдяки щасливому ендшпілю, вирвала перемогу в «Інтегралу», забивши два переможні м`ячі в компенсований арбітром час. Про медальні амбіції, здавалося, можна було забути до нового сезону. Це й не дивно: песимізм панував і в таборі «Чайки».

А повернути розтриньканий оптимізм і змарновану віру в свої сили допоміг очний поєдинок з основним фаворитом чемпіонату. Борщагівці вивезли з гостин у «Колоса» багатообіцяльну нічию, першими пригальмувавши церемоніальний марш майбутнього чемпіона і, як засвідчили подальші події, ставши єдиною командою вищої ліги, що взяла гору над турнірним гегемоном за сумою двох матчів.

Фахівці стверджують, що найбільша заслуга в цьому — тренера Олександра Ігнатьєва. Мова не тільки про неабиякі мотиваторські здібності наставника, якому беззаперечно довіряють підопічні, а й про його уміння обирати єдино правильну тактику командних дій для кожного конкретного матчу. Остання подробиця стала вирішальною на фініші сезону. А взаємодовіра, що панувала в основній команді, дала змогу розкрити і реалізувати свій потенціал багатьом стрижневим виконавцям «Чайки». Зокрема, дуже сильно провели сезон як ветеран і капітан дружини Бляхарський, так і наступальний центральний хавбек Баранович, якому ще торік місце в основі знаходилося хіба що зрідка.

Найкращою ланкою в тактичних риштуваннях, зведених Ігнатьєвим і його помічником Віталієм Павленком, виявилася наступальна — з технічними Бляхарським і Барановичем у головних ролях, активність та винахідливість котрих уміло використовував у своїх найкращих матчах реактивний форвард Богданов. І навіть після того, як останній пішов з колективу, атакувальна потужність «Чайки» не знизилася. Показово, що чотири зі своїх восьми перемог з великим рахунком борщагівці здобули у восьми останніх матчах сезону. Саме тоді першу бомбардирську скрипку віртуозно зіграв досвідчений Мануйленко, який приніс із ФК «Буча» не лише славу головного джокера, а й стрілецьку майстерність першої величини — він, заступивши на передній лінії «Чайки» Богданова, переконливо засвідчив, що незамінних і справді немає.

Однак і захист команди — з надійним Мусієнком у ролі голкіпера, креативним Цурупіним на позиції опорного хавбека та досвідченим Паламарчуком на центральній осі, котрим у міру сил і можливостей допомагали партнери, — заслуговує похвали. Цікаво, що результативними виявилися й кадрові перестановки в обороні: Курята і Процик, як і Мануйленко в атаці, стали сильними пунктами борщагівського колективу.

«Чайка» добре зіграла з основними опонентами — 1:1 і 1:0 з «Колосом», 1:0 і 1:0 з «Діназом», 2:2 і 0:0 з «Путрівкою», 1:1 і 3:2 з «Хілдом-Любомиром» і лише з «Бучею» — 0:1 і 0:1. Саме в цих поєдинках варто шукати ті, що належать до розряду найкращих. Як на мене — це першоколова нічия з ковалівцями та другоколовий виграш у «Діназа». Неважко визначитися і з найкращими гравцями — Бляхарський, Баранович і Мусієнко. Якщо вони згуртують довкола себе в черговий раз оновлену «Чайку», то наступного сезону вона спроможна буде зійти й на чемпіонську вершину. Про що мріє Петропавлівська Борщагівка ще з історичної прем`єри в обласній вищій лізі.