З першого — по шістнадцяте : Київщина футбольна

З першого — по шістнадцяте

28.11.2012 Київщина футбольна

Чому саме так розташувалися команди в обласному чемпіонаті зразка 2012 року, і йтиметься в низці публікацій, присвячених підсумкам цьогорічного футбольного сезону на Київщині.

1. КОЛОС (Ковалівка) — президент Андрій Засуха, тренери Юрій Балашев і Костянтин Сахаров.

Ковалівці ознаменували прем`єру в обласній вищій лізі беззаперечним тріумфом — і цілком заслужено. Команда не мала жодних проблем упродовж сезону — ні матеріальних, ні кадрових, а за добором виконавців була найсильнішою, либонь, за всіх своїх попередників на чемпіонській вершині принаймні з останніх десяти років.

Про величезні можливості колективу промовисто свідчить бодай факт переходу до «Колоса» з ФК «Буча» Сергія Закарлюки. Цей екс-збірник України став одним з основних співтворців сенсаційної кубкової перемоги бучанців над ковалівцями. І буквально за кілька днів опинився в таборі «Колоса». Зайве нагадувати, що саме команда з Васильківщини вважалася бучанцями найлютішим турнірним ворогом. Але пропозиція «Колоса» була з розряду тих, від яких відмовитися не можливо. Більше того, коли стосунки Закарлюки з новим клубом не заладилися, відхід Майстра на ігровій поставі команди взагалі не позначився. «Загін не помітив утрати бійця» — і не збавив обертів на чемпіонському марші.

Остання подробиця підтверджує розхожу думку про те, що ні великі гроші, ні гучні імена самі по собі результату не забезпечують. Значно важливіше по-господарськи розпорядитися клубними перевагами. І Балашев із Сахаровим яскраво засвідчили, що вміють робити це насправді професіонально. Кадрових помилок, звісно, уникнути не поталанило (показовими можуть бути приклади з Качаєнком і Войтенком — останнього, до слова, ковалівці відвойовували в Білій Церкві, образно кажучи, з боями). Однак переважна більшість випадків доукомплектації стала хрестоматійним влучанням у яблучко. Як-от з основним другоколовим воротарем Максименком, або непересічним і ні на кого не схожим технічним і прудконогим нападником Коропецьким. І взагалі дивовижною за несподіваністю та ефективністю виявилася поява в «Колосі» мало знаного на Київщині універсального захисника Семенка, який став своєрідним відкриттям сезону.

Бездоганно проведений процес укомплектування команди надав її тренерам унікальну можливість повноцінно варіювати складом у кожній зустрічі. Слабких місць в тактичних риштуваннях узагалі не було! Це дало змогу використовувати впродовж матчу ледь не два рівнозначні склади, що й ставало запорукою перемоги в особливо складних протистояннях, коли ігровий злам наставав по перерві (саме так розвивалися події в принципових поєдинках зі ставищенцями та бучанцями).

Однак не всі гравці виявилися готовими до такого ігрового ритму не стільки фізично, скільки психологічно. Приміром, яскравий форвард Панфілов, блискуче зігравши на старті сезону, повністю загубився в другому колі. Для нього цьогорічний чемпіонат запам`ятається хіба що хорошими заробітками — і тільки. Не змогли реалізувати свого потенціалу повністю й такі майстерні виконавці, як Верхов, Зуєвич і Чернишов. Натомість Євсєєв, Понєжда і насамперед Поздєєв яскраво продемонстрували свої багаті можливості саме завдяки тотальній варіації складу.

Але найкращими гравцями «Колоса», за оцінками фахівців, були неперевершений опорний хавбек Козир, досвідчений капітан команди Савчук, спроможний зіграти і на фланзі і в центрі захисту, та форвард Коропецький, який освіжив ігровий малюнок яскравими наступальними фарбами в другому колі.