Ярослав КЛИМЧУК: «Я працюю з командою максималістів» : Київщина футбольна

Ярослав КЛИМЧУК: «Я працюю з командою максималістів»

11.09.2024 Київщина футбольна

Найкращий тренер серпня відповідає на запитання «Київщини футбольної».

— Ярославе Васильовичу, вітаю вас з особливим визнанням — як найкращого тренера Київщини в серпні.

— Дякую. Якщо чесно — неочікувано:)

— До речі, це найперший конкурс для наставників, але відтепер він буде традиційним. Як оцінюєте новинку? Це важливо?

— Дуже гарне й потрібне нововведення. Тренери здійснюють колосальну роботу — як у коротких циклах, так і впродовж усього сезону. Тому й заслуговують на визнання, як і гравці. Це дуже важливо.

— Чотири виграші на старті, стовідсотковий результат. Зізнаюся, дещо несподівано — з огляду на чисельні кадрові зміни в команді. Що скажете?

— Так, нас покинули деякі ключові виконавці. Однак повернімося до дебюту «Полісся» в Чемпіонаті Київщини. Хіба хтось сприймав тоді всерйоз Максимця, Савчуків, Заяця, Пазенка, Климчука, Варяника чи того ж Лигу? Ніхто. Це тепер уже вони визнані футбольні особистості на Київщині. Це я до того, що філософія «Полісся» — своєрідна кузня талантів, підготовка гравців до професійного футболу. Чи, навпаки, — другий шанс для футболістів, які з першої спроби не заграли на хорошому рівні… Повірте, ми дуже ретельно добираємо виконавців до команди, намагаємося підсилюватися винятково точково, з урахуванням усіх фахових, і не тільки фахових подробиць. Пригадаєте мої слова за півроку: неодмінно з’являться нові гравці, котрих називатимуть лідерами «Полісся» й одними з найкращих на Київщині… А щодо чотирьох стартових матчів, то це результат якісної праці нашого штабу — передусім це заслуга Панфілова, Полтавцева, Іващенка та Горбунова. Звісно, далі буде ще складніше, однак я вірю в команду.

— «Полісся» залишилося без кількох стрижневих виконавців. А чий відхід є важким для тренера?

— Для мене відхід кожного футболіста є болючим. Я не поділяю гравців на стрижневих і ротаційних, якщо він уже в «Поліссі» — отже, це бойова одиниця, частина нашої футбольної родини. Я задоволений, що клуб підготував Савчуків до професійної ліги. Хлопці мають величезний потенціал, і якщо нові наставники зуміють розвинути його, то брати стануть топовими футболістами, активом для будь-якого колективу. А ми встигли якісно доукомплектуватися, тому болючими кадрові зміни для «Полісся» не будуть.

— Виграш у «Денгоффа» — найважливіший на старті. Неоднозначний, складний загалом поєдинок. Завдяки чому взяли гору?

— Ще раз наголошу — це заслуга нашого штабу. «Денгофф» — дуже сильна команда з якісним тренерським складом. Але ми ретельно вивчили суперника, знайшли його слабкі місця, а гравці виконали передматчевий план навіть не на 100 — на 110 відсотків.

— Як починалася кар’єра тренера Климчука? Коли ви усвідомили, що це справа вашого життя?

— Абсолютно раптово й несподівано для мене. Футболіст Климчук, дограючи в команді «Корнин» у Попільнянському районі Житомирщини, вимушено пристав на пропозицію стати граючим тренером — і вже після кількох матчів зрозумів, що повноцінно поєднувати ці дві такі різні функції нереально. Так я ще 29-річним обрав ремесло тренера, спробував — і затягло з головою! Пізніше були «Агролайф», структурні підрозділи «Полісся». Зараз я навчаюся на курсах «В — Диплом УЄФА» і на цьому зупинятися точно не планую:)

— Що намагаєтеся прищепити футболістам, до чого привчаєте команду?

— Ми нагамагаємося грати у вертикальний футбол — з високою лінією пресингу, агресивною роботою проти м’яча, перший захисник у нас — це нападник, а перший атакувальний гравець — це воротар:) А взагалі ми прагнемо згуртувати людей ідейних. Тих, хто передусім за футбол і хто намагається розвиватися з клубом.

— Чи є на Київщині колеги, за роботою яких цікаво спостерігати й вам?

— Звісно, і немало. У багатьох є чому повчитися, щось виокремити для себе. Не думаю, що варто називати поіменно, однак я навчився багато чому саме на Київщині.

— Які завдання «Полісся» на сезон?