Холодне літо 2011-го : Київщина футбольна

Холодне літо 2011-го

24.11.2011 Київщина футбольна

«Шахтар» так і не зігрів уболівальницькі серця. Ілюзії, що живили чемпіонські надії гірників, розвіялись, як видиво, ще за годину до початку матчу на «Донбас-Арені», коли стало відомо, що росіяни і кіпріоти розійшлися в Санкт-Петербурзі миром.

За такого перебігу подій чемпіон України міг мріяти лише про Лігу Європи, але задля цього мав обов`язково перемогти її минулорічного переможця.

Однак «Шахтар» програв, пропустивши два м`ячі під завісу сумбурного поєдинку, і позбавив себе та своїх симпатиків єврокубкової весни зразка 2012 року.

Важко сказати, кого використає цього разу в ролі горезвісного стрілочника Луческу — арбітра, Кобіна чи, може, співвітчизника Раца, якому віддав ігрову перевагу перед українцем Шевчуком, попри блискучі виступи останнього в українській прем`єр-лізі, але це тепер не так і важливо, бо махання кулаками після бійки, судячи з оглушливого свисту заповнених трибун, уже набридло всім і кожному навіть на Донбасі.

«Шахтар» перестав бути загадкою для футбольної Європи — і перетворився з команди, якою захоплювалися і яку величали найталановитішою, на пересічну збірну талантів, які так і не реалізували свого виняткового хисту.

Чому сталося саме так, я не маю жодного сумніву уже давно. Донецька команда за часів Луческу — це суцільна імпровізація, не підкріплена бодай натяком на міцну та сучасну тактичну основу. Зібравши докупи індивідуально сильних бразильських виконавців, румунський тренер надав їм цілковиту свободу дій, не переймаючись організаційними клопотами. І доки в Європі мали справу з маловідомим доти іскрометним колективом, український флагман штампував єврокубкові перемоги, як контролер ВТК бездоганно виготовлену продукцію. Однак за рік-два до манери гри донецьких імпровізаторів призвичаїлися навіть добротні континентальні середняки, не кажучи вже про грандів на кшталт «Порту» чи сусідів з Росії. І марево ігрової потужності зникло, як табличка з назвою «Шахтар» на Кубкові УЄФА, відправленому на заслужену пенсію.

«Шахтар» потребує не косметичного ремонту у вигляді масової закупівлі чергових заокеанських зірок, а реанімації, без якої на свіжий ігровий струмінь годі й чекати. Однак чи готовий до кардинальних змін Ахметов — от основне питання дня…