Віталій ПИВОВАР: «Уявити себе поза футболом — важко» : Київщина футбольна

Віталій ПИВОВАР: «Уявити себе поза футболом — важко»

08.10.2025 Київщина футбольна

Один з найдосвідченіших учасників Ліги Київщини не втрачає оптимізму й на лікарняному.

— Як здоров’я, Віталію?

— Дякую, відновлююся потроху.

— Що трапилося з вами? Це був, якщо не помиляюся, матч з «Денгоффом»?

— Так, я травмувався в домашньому матчі з «Денгоффом». Зіштовхнулися з крайнім захисником суперника — «Денгофф» якраз починав атаку. Неприємний епізод, поле довелося залишати в кареті швидкої допомоги, чотири дні провів у лікарні, лікарі діагностували пневмоторакс. Це скупчення газу, найчастіше — повітря, у плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній. Це може поступово спричинити колапс легені. Зараз уже почуваюся краще, однак процес відновлення триватиме близько трьох місяців.

— Не шкодуєте, що в солідні для футболіста роки вийшли на поле і так серйозно травмувалися? Чи футбол для вас і справді частина життя?

— Я ніколи не шкодував, що займаюся футболом, і травми не відбили бажання грати. Футбол — моє життя, уявити його без футболу важко. Скільки буде здоров’я, стільки й бігатиму. Бо футбол об’єднує не лише на полі — за межами також. Мої друзі й знайомі — саме зі світу футболу, за потреби є до кого звернутися з проханням допомогти. Це в грі ми конкуренти, але після фінального свистка — друзі. Зараз я працюю дитячим тренером, і дуже радий, що футбол у моєму серці, як частинка мого життя.

— Ви багато пограли на Київщині, але передусім — вихованець уславленого «Динамо»! Розкажіть, будь ласка, докладніше про кар’єру. Де починали, хто був першим тренером, хто і що спадають на пам’ять зараз?

— Батько привів мене, ще семирічного, до школи «Динамо», що на вулиці Салютній. Мої перші тренери — Леонід Альфонсович Островський та Олександр Васильович Леонідов. Десять років навчання й виступів за «Динамо» — тут обійтися кількома словами неможливо:) Не все в житті складається так, як хотілося, найважливіше — не зрадити мрії. Були в моїй кар’єрі професійні колективи, «Оболонь», ПФК «Севастополь», «Олімпія», «Княжа»… Я ніколи не втрачав оптимізму, не опускав руки.

— «Білгород» аж ніяк не місце, де футболом можна заробляти на хліб з маслом. Здогадуюся, що це було бажання просто грати? Грати в своє задоволення?

— Я прийшов у «Білгород» аж ніяк не за грішми. Продовжую насолоджуватись ігровими моментами в оточенні друзів.

— Що скажете про свою команду і про наш чемпіонат у цілому?

— Чемпіонат області завжди був особливим, а в останні роки — потужний, конкурентний, дуже цікавий. «Білгород» і кожний з нас цінують можливість змагатися з найсильнішими суперниками й підтримувати свій і загальний високий рівень.

— А який чемпіонат ви відстежуєте з особливим інтересом? Може, маєте й улюблену команду, гравців?