Віталій КАЦАЛАП: «Такі матчі запам’ятовуються надовго» : Київщина футбольна

Віталій КАЦАЛАП: «Такі матчі запам’ятовуються надовго»

20.05.2026 Київщина футбольна

Яскравий богатир яскравого протистояння — про себе, про можливість виграти і про мрію.

— Вітаю, ви — Гравець туру!

— Дякую за вітання.

— Що скажете про матч, який, не сумніваюся, нинішнє покоління не забуде ніколи?

— Матч і справді видався дуже хорошим, ігровим у найкращому розумінні цього слова. Ми могли й виграти його — хіба що трішки забракло досвіду. Так, погоджуюся з думкою, що це був один з найкращих офіційних матчів для білоцерківського футболу.

— «Юр’їв» зіграв унікально сильно — змістовно, з цілковитою самовіддачею. Чим пояснити цей маленький ігровий подвиг команди, якій, за великим рахунком, у чемпіонаті вже нічого й не треба?

— Налаштовувалися на поєдинок, усвідомлюючи, проти суперника якого рівня будемо грати. Розуміли, що маємо викластися на всі сто задля досягнення позитивного результату. Чому? Бо саме такі матчі стають перевіркою для тебе й для команди і саме вони залишаються в пам’яті надовго. Десь так…

— Розкажіть детальніше про себе, будь ласка. Звідки ви, як прийшли у футбол, якими були перші команда і тренер?

— Я з Білої Церкви, тут і проживаю досі. Займатися футболом почав у восьмирічному віці в «Зміні», мом першим тренером був Володимир Павлович Величко.

— Коли тільки починали, малюком, вибір грати в атаці був основним, чи довелося пограти в різних амплуа?

— Ні, змалечку й дотепер я центрфорвард! Але за певних обставин можу зіграти і в півзахисті. Тренеру вирішувати, а головне для мене — інтереси команди.

— А якими є ваші футбольні уподобання? Приміром, «Динамо» чи «Шахтар», АПЛ чи Бундесліга, «Ліверпуль» чи «Манчестер Юнайтед»?

— Зараз мені дуже подобається ПСЖ — от і все. Стиль гри, взаємозв’язок атакувальних гравців, як загалом функціонує наступальна ланка команди — спостерігаю за цими моментами, зрозуміло, не тільки як глядач. Учитися ніколи не пізно.

— Як тепер, з плином часу, ви оцінюєте свій перехід до Лосятина?

— Не треба було поспішати влітку, тепер я це розумію. Команда Лосятина виявилась елементарно не готовою до такого чемпіонату — можливості не ті.

— «Юр’їв» і ви особисто розумієте, що результати ваших матчів з «Денгоффом» і «Титаном» можуть вирішити долю цьогорічного чемпіонства? Хто з претендентів здається вам сильнішим?

— Так, розуміємо, що багато залежатиме від нас і зробимо все, на що ми спроможні. Але це футбол, а в ньому може трапитися що завгодно. Обидві команди заслуговують на чемпіонство, останній тур розставить усе на свої місця. Як на мене, кращі шанси має «Титан», він і виграє чемпіонат.

— Яким ви бачите майбутнє білоцерківського футболу? Чи спроможна нинішня команда вийти в професіонали?

— Майбутнє білоцерківського футболу залежить не лише від гравців, але й від інших чинників. Наразі ми відчуваємо реальну підтримку влади та спонсорів. Біла Церква живе надією, що нарешті, після затяжної перерви, місто матиме професійний клуб. Ця надія, можете не сумніватися, живить і нашу віру, наші прагнення. Мріємо про це передусім.