В’ячеслав Прудніков, голкіпер-бомбардир
13.10.2023 Київщина футбольна
26-річний страж воріт оболонської команди відзначився голом з гри.

— Вітаємо з особливим успіхом — гол голкіпера воістину рідкість.
— Щиро дякую за привітання.
— Як це сталося? Можете докладно розповісти, чому вирішили бити, якою була ситуація?
— Ситуація — простіше не буває. Це сталося вже в другому таймі, сутеніло — майже нічого не можна було розгледіти. Наш оборонець, опинившись під тиском, відпасував мені і я, лівою ногою, не роздумуючи, вибив м’яча подалі в поле. Здійснивши удар, крикнув до партнерів, підказуючи кому на що звернути увагу, і раптом бачу — всі біжать назустріч, вітаючи з голом! І таке трапляється на полі…
— Статистики знають, що це вже другий ваш гол у чемпіонаті. Може, маєте навики форварда?
— Заняття футболом я починав як форвард. І зараз бігаю форвардом у міні-футболі. Буває, стоячи у воротах, критикую польових за змарнований шанс. У такі моменти кортить самому вибігти в атаку й показати як саме потрібно бити:) Примітка. Прудніков чотири роки тому також забив з гри в матчі «Діназ-2» — «Беркут-Легіон».
— Як ви починали заняття футболом, у кого, де, коли?
— Займатися футболом почав у столичному «Арсеналі». Перший тренер — Юрій Володимирович Гордієнко.
— Голкіпером одразу стали, чи пробували себе й на інших позиціях?
— Починав у нападі, але все змінилося докорінно, коли у команді виникли проблеми з голкіпером. Я став між стійками — так і залишився на посту.
— Хто з відомих майстрів є взірцем для вас?
— Віталій Григорович Рева.
— Виграла кубковий матч і «Зміна-Оболонь». Сенсація? Як оцінюєте молодих одноклубників?
— Ні, не сенсація. Бодай тому, що ми ретельно готувалися до матчу й виклалися сповна задля перемоги. Та й взагалі, останнім часом нам просто не таланило, прикро поступалися з мінімальною різницею в рахунку. Молодших одноклубників оцінюю добре за старання та самовіддачу. Досвід і філігранна робота з м’ячем у команди ще попереду.
— Воротаря Пруднікова виділяють не лише голи. На жаль, ви й серед антирекордсменів за червоними картками. Що це, надмірні емоції і тільки?
— Чесно кажучи, штрафні картки не рахував) Але так, мій футбол — це емоції! Злого наміру ніколи не маю. Зауважу принагідно, що в обласному чемпіонаті мало висококваліфікованих арбітрів. Якби було навпаки, то й кількість червоних карток зменшилась би.
— Як гадаєте, хто виграє Відкритий Чемпіонат Київщини-2023/2024?
— Звісно, кортить і нам стати найсильнішими. Однак, адекватно оцінюючи суперників, усвідомлюю, що доведеться трохи зачекати. Віру в «Зміну-Оболонь» не втрачаю! А всім бажаю перемог і пройти сезон без серйозних травм.
© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua
Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: В’ячеслав Прудніков, Зміна-Оболонь Київ, КОАФ, Київщина футбольна, Чемпіонат Київщини



