Свій серед чужих

Рустам Махмудкулович ХУДЖАМОВ (05.10.1982, Сквира). Перший тренер — О.О.Лисенко. Команди: «Динамо» (Київ), «Закарпаття» (Ужгород), ФК «Харків», «Шахтар» (Донецьк), «Іллічівець» (Маріуполь). Гравець національної команди України. Чемпіон країни 2010, 2011 років, віце-чемпіон 2009. Володар Кубка країни-2011, Суперкубка України — 2008. Володар Кубка УЄФА-2009.

Батьки Рустама — професіональні спортсмени: голова сім`ї — боксер, мати — гандболістка. Не дивно, що й син обрав той же життєвий шлях. І перш, аніж увійти в чарівний світ футболу, він спробував сили і в баскетболі, і в гімнастиці. Народився Худжамов-молодший в Сквирі, але невдовзі родина перебралася до Музичів Києво-Святошинського району. Либонь, ця подробиця й визначила його подальшу долю: Київ — спортивний центр України.

Малюком він опинився в динамівській школі — гадав, назавжди буде вірним блакитно-білим кольорам. Заради футболу і свого улюбленого клубу щоденно о шостій ранку виходив з батьківської хати, аби встигнути на звичайні уроки до середньої школи, розташованої на Нивках, і вже звідти, разом з однокласниками, серед яких були й добре знані на Київщині Артем Старгородський (екс-«Система-Борекс») і Олександр Шевелюхін з Козина (ігровий епізод у «Максимі» з Українки), поспішав на футбольні заняття, які проводив Олександр Лисенко. Дитячо-юнацький період його динамівської кар`єри виявився, проте, найтривалішим і найщасливішим: спогади про захопливі зарубіжні поїздки, як і про першу велику зарплату в друголіговому «Динамо-3», й досі зігрівають серце Рустама і незмінно стають окрасою ностальгійних сімейних переказів.

Але витримати безжальну конкуренцію на вході до головної клубної команди не вдалося, і 22-річний Худжамов, як і десятки його попередників, вимушено подався в оренду: спочатку — на Закарпаття, а потім — на Слобожанщину, повізши з собою лише згадку про формальну участь в Лізі чемпіонів УЄФА в ролі ситуативного запасного. «Закарпаття» запам`яталося страшною травмою, яка ледь не поставила хрест на його спортивній кар`єрі. Натомість ФК «Харків» отримав кадрового вищолігового воротаря. Саме з однойменного харківського клубу Рустама вперше покликали до головної команди країни. І майже одразу надійшла й спокуслива пропозиція з «Шахтаря».

Худжамов однозначної відповіді донецьким селекціонерам не дав, узявши час на роздуми. І лише тоді пролунав телефонний дзвінок, якого він очікував два з половиною роки — з рідного і безальтернативного в юнацькі роки «Динамо». Київ, спантеличений підвищеним інтересом основного конкурента до нового воротаря збірної, спробував перебити пропозицію Донецька. Либонь, саме це й занепокоїло футболіста: Рустамові здалося, що «Динамо» хвилюється не стільки про нього, скільки про свій імідж…

Прем`єра в «Шахтарі» видалася на славу: завдяки голкіперові, який став богатирем післяматчевої серії пенальті, команда з Донбасу завоювала Суперкубок України. Однак на цьому щаслива сторінка його донецької епопеї скінчилася. Роль вічного запасного, досконало вивчена ще в Києві, швидко набридла Худжамову. Не тішили душу ні медалі та призи, ні «безсловесна» участь в переможному фіналі Кубка УЄФА, ні висока, порівняно з іншими вітчизняними клубами, зарплатня. Коли він остаточно зрозумів, що втрачає кваліфікацію, пішов звичним шляхом орендника. Не склалося з іншим донецьким клубом — «Металургом», де його зустріли майже вороже. Зате поталанило з «Іллічівцем». Гра в Маріуполі не лише повернула віру в свої сили, а й законне місце в когорті найкращих голкіперів України. Рустам знову дочекався виклику з національної команди!

Славний уродженець Київщини, волею примхливої футбольної долі опинившись далеко від малої батьківщини, та ще й у таборі вічного конкурента київського футболу, не знітився і не став для нас чужим, уславивши своїми турнірними здобутками й рідний край. Пам’ятного сезону 2012-2013 років саме Худжамова визнали найкращим голкіпером Української прем’єр-ліги.

(З ІСТОРИЧНОГО ЦИКЛУ «ПЕРША СОТНЯ КИЇВЩИНИ ФУТБОЛЬНОЇ»)

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua