Сторінки історії: прем`єра Меморіалу Макарова : Київщина футбольна

Сторінки історії: прем`єра Меморіалу Макарова

22.01.2012 Київщина футбольна

Неабияк популярний нині зимовий турнір започаткував свій літопис у січні 1996 року з ініціативи фундатора сучасної КОФФ Миколи Кирсанова. Він став першим зимовим змаганням такого рангу в Україні.

На прем`єрний сезон заявилися дванадцять команд. Вісім із них представляли чемпіонат України. Ще три — «Динамо-3» (Київ), «Будівельник» (Бровари) і «Чайка» (Вишгород) — мали статус аматорів. А вищоліговий «ЦСКА-Борисфен» виставив юнацький склад. Рейтинговим фаворитом змагань вважався першоліговий «Хімік» з Житомира. Поліський клуб от-от мав прийняти славнозвісний Андрій Біба. Та в Києві командою керував Зая Авдиш, якому допомагав Юрій Стрихарчук.

Почали турнір у середині третьої декади січня зовсім не випадково: в надії на відносно гожу зимову погоду. Проте прогнози синоптиків не справдилися: снігу було багато, та й морози лютували. Температура повітря рідко піднімалася вище позначки «мінус вісім». А в окремі ігрові дні морози досягали й п`ятнадцяти градусів!

Микола Кирсанов, основний фундатор Меморіалу Макарова і голова Федерації футболу Київщини, пригадував, що мимоволі вжахнувся, побачивши 26 січня крізь вікно затишної квартири снігову віхолу та величезні білі кучугури. Перша думка шугнула блискавицею: чи зуміють працівники стадіону Центрального спортклубу Збройних сил України розчистити і підготувати до гри в зимових умовах футбольні поля? А за нею і друга, не менш тривожна: чи викличе новий турнір глядацький інтерес?..

Як з`ясувалося, побоювання виявилися марними. Підопічні Віктора Пустовіта, директора столичного армійського стадіону, зробили все можливе, щоб ігрові майданчики були зручними для футболістів. Усі матчі, загалом — аж двадцять один, пройшли на запасних, так званих верхніх полях, і жодних нарікань від учасників організатори не почули. Та й глядацька аудиторія, щоразу — кількасотенна, насправді зацікавлена і правдиво пристрасна, подбала про конче потрібний будь-яким змаганням особливий колорит. Нині в це повірити важко, проте так і було: навіть за календарними — ще не фінальним! — поєдинками з інтересом спостерігали й фахівці з іменем, не кажучи вже про наставників друголігових клубів. Либонь, саме під враженням цього Петро Безносенко, помічник і соратник Миколи Кирсанова, зробив безапеляційний висновок: «Якби такого турніру не було, його довелося б обов`язково вигадати!». До речі, так і сталося: досвід Київщини невзабарі підхопили в інших регіонах, і меморіальні чи просто зимові традиційні змагання з`явилися в Івано-Франківську та Львові, у Криму та на Закарпатті…

Цікавим виявилося й клубне представництво на прем`єрному турнірі пам`яті Воротаря Республіки. Серед житомирян виокремлювався колишній гравець київського «Динамо» та володар союзного кубка в складі харківського «Металіста» Ігор Якубовський. Стовпами захисту «Оболоні» були В`ячеслав Нивинський і Роман Олійник, ще мало відомі широкому загалові. За «Ниву» грав їхній багаторічний партнер Сергій Конюшенко. Третя динамівська команда мала в основному складі Андрія Корнєва та Владислава Сухомлинова. А в юнацькій дружині «ЦСКА-Борисфена» виокремлювалися майбутні вищолігові гравці Сергій Дітковський, Роман Литовчак, Йосип Кадар і Віталій Візавер. Навіть в заштатному «Будівельнику» з Броварів, згуртованому киянином Сергієм Нахабовим, засвітилися бронзовий призер тогорічного чемпіонату країни Артур Теодорович (його запросили до Дніпропетровська вже після Меморіалу Макарова!) і двадцятирічний Володимир Топіха, який в двадцять першому столітті стане вищоліговим арбітром.

Не менш колоритним був і суддівський корпус: серед вісімнадцяти служителів футбольної Феміди, задіяних на прем`єрних зимових перегонах, були й такі знані, як Олександр Тютюн, Анатолій Арановський, Олександр Балакін і Вадим Шевченко! Тютюн, на той час — лайнсмен ФІФА і заступник голови Київської обласної федерації футболу, провів стартовий поєдинок — юнаки «ЦСКА-Борисфена» проти «Будівельника» і в підсумку став найпомітнішим арбітром турніру. Саме він відсудив найбільше матчів — аж чотири, та й половина вилучень гравців з поля — чотири з восьми — також припала на його долю.

Очікувалося, що головний приз безпосередньо розіграють житомиряни та бородянці. Бо «Хімік» істотно переважав опонентів за добором виконавців і досвідом, а «Система-Борекс» у групових змаганнях продемонструвала найцікавіший футбол. Однак у півфіналі поліщуки витягли нещасливий квиток у післяматчевій лотереї — команди виконали по сім пенальті, доки нарешті таки виявили переможця (невлучними в складі номінальних гостей стали найдосвідченіші — В`ячеслав Накорчемний і Віктор Гладкий, а також юний В`ячеслав Нужний). А в безкомпромісному протистоянні «Хіміка» та «Оболоні» підвів киян Олексій Дроценко. За рахунку 0:1, коли столичні футболісти наступали майже безперервно, 28-річного оболонця вилучили з поля за лайку на адресу… партнера! Павло Невєров, наставник «Оболоні», оцінив гру Дроценка, як і Романа Заєва, до речі, двійкою, а п`ятірку поставив лише Романові Олійнику. А голами в складі житомирян відзначились Ігор Шумило та Олександр Бондарчук, хоча найкращими, за версією фахівців, були захисник Сергій Сечин і воротар Аркадій Баталов.

Голкіпер «Хіміка» став героєм і фінального матчу: він кілька разів урятував вищих за рангом безпосередньо в грі, а потім відбив аж три пенальті в післяматчевій серії. Вирішальний поєдинок пройшов у сніговому обрамленні за десятиградусного морозу, хоча й почався о 12:00. Судила його досвідчена бригада в складі Вадима Шевченка, Олександра Тютюна та Валерія Душка. За фінальними перипетіями на гаревому полі стадіону ЦСК ЗСУ спостерігали вісімсот глядачів! Армійська прес-служба в особі Валерія Калиниченка випустила спеціальні програмки, докладно розповідали про зимову прем`єру інформаційні спонсори Меморіалу Макарова — газети «Український футбол», «Вечірній Київ» і «Київська правда», а також «Бородянський вісник». Головним арбітром нового турніру виступив Ігор Качар, суддя всесоюзної категорії і керівник обласного суддівського корпусу, головним секретарем — Юрій Покровський.

Перший сезон. 26 січня — 6 лютого 1996 року

Київ. Стадіон ЦСК ЗСУ (запасне поле)

12 учасників: Будівельник (Бровари), Десна (Чернігів), Динамо-3 (Київ), Нива (Миронівка), Оболонь (Київ), Рось (Біла Церква), Система-Борекс (Бородянка), Схід (Славутич), Хімік (Житомир), ЦСКА (Київ), ЦСКА-Борисфен-2 (Київ), Чайка (Вишгород).

ФІНАЛ

6 лютого. Хімік — ЦСКА — 0:0, пенальті — 3:1. Арбітр В.Шевченко (Київська область).

Баталов, Сериков, Сечин, Комзюк, Ткачук, Бутханов, Василишин, Шумило, Якубовський-к, Коляда, Бондарчук (Кошинський, Желтоносов, Куратов, Філоненко). Тренер зая Авдиш — Гуменюк-к, Поляков, Гамаль, Лопушинський, К.Панасюк, Пурцакін, Гора, Дмитрієв, Усов, Гогіль, Вус (Стороженко, В.Мельниченко, Карпів, Зубань, І.Демченко). Тренер Володимир Лозинський.

Найвлучніші: Олександр Мохунько (Система-Борекс) — 5 м`ячів, Ігор Коляда (Хімік) — 3.

Найкращий воротар (приз ім.Олега Макарова): Аркадій Баталов (Хімік).