Станіслав РОКОТЯНСЬКИЙ: «У футболі можливо все» : Київщина футбольна

Станіслав РОКОТЯНСЬКИЙ: «У футболі можливо все»

24.11.2025 Київщина футбольна

Знайомимося з одним із найяскравіших гравців Ліги Київщини, який отримує задоволення сам і приносить його нам своїми виступами.

— Доброго дня, Станіславе. Пора знайомитися! Звідки ви, як і чому вибрали футбол, хто став для вас першим наставником?

— Доброго дня. Народився в Мелітополі, Запорізька область. Як і більшість дітей, залюбки бавився з м’ячем, і мама зрештою віддала мене до футбольної секції — так усе й почалося. Моя перша команда — «Аріс» (Мелітополь), а перші тренери — Станіслав Заброда і Володимир Федорець. Виділяти когось з них не можу, бо обидва зробили великий внесок у мій розвиток.

— Цікаво, чи були й інші захоплення в дитинстві? Не лише спортивні, культурно-мистецькі загалом? Може, й зараз виділяєте час на театр, приміром, або кіно, книгу? Як дозвілля проводите?

— О, ні — у дитинстві нічого, окрім м’яча, мене й не цікавило:) Але зараз активно проводжу час у колі близьких для мене людей, цілеспрямовано займаюся саморозвитком.

— Пригадую вас, яскравого хавбека «Кременя-2», на гостинах у Кагарлику. Як і чому опинилися на Київщині? І чому — саме в «Калинівці»?

— Не став чекати «дива» в Кременчуці й переїхав до Києва. А в Калинівці опинився значною мірою випадково — товариш порекомендував мені клуб, а мене калинівцям, і вже через кілька днів я залишився в колективі.

— Охарактеризуйте, будь ласка, Лігу Київщини. Що сподобалося, що — не дуже, що варто поліпшити?

— Цікавий чемпіонат, нудьгувати не доведеться нікому. Тим паче, що ми боремося за чемпіонство. Дуже непоганий рівень виконавців. Єдине, що відрізняє Лігу Київщини від професіоналів, це швидкості та темп — у турнірах вищого рангу він також вищий. Зате тут набагато більше боротьби.

— А нинішній чемпіонат? «Калинівка» не поступиться титулом? Чи можна випередити «Денгофф», якому ви програли вдома?

— У футболі можливо все! Маємо виняткову мотивацію сильно зіграти з «Денгоффом» у гостях. Можете не сумніватися — боротьба триватиме до останнього.

— Які гравці нашої ліги справили на вас особливе враження? І хто з одноклубників став для вас особливим партнером у грі?

— Тут і справді достатньо класних виконавців, не буду виокремлювати когось одного. З-поміж одноклубників, однак, обов’язково назву Чепурненка. Його бачення поля, техніка та удари — це щось особливе.

— Рокотянський — це не просто голи й результат, це ще й рідкісні за видовищністю ігрові прийоми, комбінації, влучення — як диво-гол у матчі проти «Сокола». Від чого це йде? Техніка володіння м’ячем, дриблінг, оцінка ситуації? Хто привчив вас до гри вишуканої, красивої? Може, й зразок для наслідування мали?

— Я змалку захоплювався Неймаром, завжди спостерігав за ним і хотів грати так, як він:) Та й взагалі, футбол у моєму розумінні — невичерпне джерело натхнення, хочеться завжди отримувати від гри задоволення. А все, що роблю на полі, — звідси, од сприйняття футболу.

— У сучасному футболі є гравець, який мотивує і вас? А ліга, яку ви для перегляду матчів обов’язково виберете з-поміж інших?

— Ні, зараз такого футболіста для мене немає. Як і ліги. Усі чемпіонати цікаві, а ще цікавіше, коли багато забитих м’ячів і красивого футболу. Мені просто приємно спостерігати за колишніми партнерами, земляками. Приміром, Олександр Кемкін, з яким разом починали в Мелітополі, виріс у воротаря дуже хорошого рівня. Також подобається гра Івана Нестеренка, з яким свого часу ми були разом у школі «Металурга». Стежу й за розвитком обдарування захисника Юрія Дудника — я вважаю, що його чекає велике майбутнє у футболі.

— Однозначно, що ваш рівень — значно вищий. Я щиро бажаю вам грати в УПЛ, уважно стежитиму за вашою кар’єрою й надалі, Станіславе.