Сергій КУШКА: «Калинівка» може бути прикладом у розвитку гри» : Київщина футбольна

Сергій КУШКА: «Калинівка» може бути прикладом у розвитку гри»

21.10.2025 Київщина футбольна

На запитання редактора «Київщини футбольної» відповів один з наставників чемпіонської дружини.

— «Калинівка» лідер, але вже двох прямих конкурентів не переграла — маю на увазі нічиї з «Титаном» і «Поліссям». Що скажете з цього приводу?

— Скажу так, що вся боротьба ще попереду. Ці нічиї з прямими конкурентами лише підтверджують загальну думку про високу конкуренцію. Принаймні чотири-п’ять команд боротимуться за чемпіонство цілком реально. Тому маємо прагнути турнірного максимуму в кожному матчі, бо наприкінці може й забракнути залікових очок.

— Як оцінюєте нинішній чемпіонат загалом? Що сподобалося, хто здивував? Чи визначилися, на вашу думку, фаворити й претенденти на титул?

— Як на мене, чемпіонат особливо цікавий, як для аматорів — насправді високого рівня. «Денгофф» і «Полісся» засвідчили це і в національному кубку. Пройти професіоналів не кожному під силу. Років десять тому й уявити таке було важко, хіба що в контрольних іграх, та й то зрідка. За титул боротимуться чотири-п’ять команд, а головний конкурент — «Денгофф». Але зауважу, що це суто моя думка.

— Команда з Калинівки поступово піднімалася щаблями обласного чемпіонату, тепер з нею рахуються всі в області. Завдяки кому і чому відбулося таке високе сходження?

— Правильний підхід до справи. Дуже важливими є ментальна стійкість людей в команді, мікроклімат у колективі і, звичайно, мотивація. Саме завдяки цьому «Калинівка» й досягає бажаного результату. Нам, однак, особливо поталанило, бо наш клуб усіляко підтримують місцева влада, спонсори й просто небайдужі люди. Калинівка в усіх аспектах може бути прикладом для всіх.

— Чому, на вашу думку, далеко не скрізь спроможні домогтися того, що змогла «Калинівка»? Здавалось би, є можливості, гравців іменитих зібрано, а поступу як не було, так і немає. Чи інший приклад — команди на рік-два. Прогриміли на всю країну, і сходять з арени…

— Комусь бракує терпіння та цілеспрямованості, комусь — професійного ставлення до справи. А хтось елементарно дурить людей, забуваючи, що з обманом успіху не досягти нізащо.

— Броварщина завжди славилася футбольними традиціями, ще й зараз є команди, не менш знані за вашу, але вище районного рівня вони не піднімаються. Чому, на вашу думку?

— Так у районі легше грати:) До того ж у вищому за рівнем обласному чемпіонаті, та ще й за таких особливо важких часів, не всім вистачить уміння зібрати футболістів гарного рівня, згуртувати й об’єднати їх однією ідеєю, налагодити тренувальний процес.

— Тренерський дует з Калинівки — як легендарні Олег Базилевич і Валерій Лобановський півстолітньої давнини. Вибачте за таке порівняння, звісно — якоюсь мірою некоректне, бо надто велика різниця в усіх аспектах, але так уболівальники кажуть, схвально відгукуючись про плідну співпрацю Андрія Герасименка та Сергія Кушки. Як вам удвох працюється? Не сваритеся, не перетягує хтось ковдру на себе?

— Приємно, коли, нехай і умовно, порівнюють з такими Великими людьми, але жарт є жартом і тільки:) Ми з Андрієм насправді дуже добре ладимо, багато часу проводимо разом. Звісно, кожний з нас має свій напрям діяльності: він відповідає за тренувальний процес, я опікуюся організаційними питаннями, селекцією, добором гравців. Не сваримось, однак і чоловічі розмови бувають.

— А взагалі, відколи ви з Андрієм разом? Як почалася дружба?

— Дружимо ще з учнівських років. А ще так склалося, що тільки ми двоє з калинівців грали на професійному рівні, ця подробиця ще сильніше здружила. Тепер ми куми, самі розумієте, що це:)

— Здається, у вас була різною кар’єра гравців?

— Так, ми з Андрієм ніколи не виступали разом у професіоналах. Однак спілкувалися завжди.

— Якими є уподобання Сергія Кушки? Маю на увазі футбольні — чемпіонат, команда, гравець?

— Чемпіонат? Либонь, як і для всіх, — Англійська ліга. Сильнішого турніру я не знаю. Насолоджуюся справжнім футболом.

— Щось або хтось з історичної минувшини найчастіше спадає на думку?

— Найсвіжіший спогад, він особливий — про «золотий» матч у Обухові. Після першого тайму поступалися, потім зрівняли рахунок і виграли серію пенальті. Хіба можна таке забути?!

— А поза футболом що найбільше захоплює вас? Як і Герасименка — риболовля?