Роман МАЧУЛЕНКО: «Готовий розділити визнання з усією командою» : Київщина футбольна

Роман МАЧУЛЕНКО: «Готовий розділити визнання з усією командою»

05.05.2025 Київщина футбольна

Весняний богатир Київщини футбольної — про особисті й клубні здобутки.

— Романе, щирі вітання — експерти визнали вас найкращим на Київщині у квітні!

— Велике дякую.

— П’ять матчів, п’ять влучень і дві результативні передачі — показники й справді неабиякі, схоже, ви на піднесенні, як у свої найкращі роки. Маєте відчуття, що знову станете найсильнішим у столичному регіоні, нехай і з іншою командою?

— Кожний гол або результативна передача — це заслуга всієї команди і тренерського штабу. Ми ретельно готуємося до кожного матчу. І не сумнівайтеся — так буде до останнього туру, до останнього свистка. А час і події все покажуть. Вірю в себе і в команду.

— Вас не вперше визнають найкращим за підсумками місяця, і не лише в області, до речі. Відчуття ті ж самі, що й раніше, чи з роками сприймаєте все спокійніше?

— Та ні, це завжди приємно:) Однак скажу, не кривлячи душею, що результат команди цікавить мене передусім. І не лише мене — у «Денгоффі» так усі сприймають гру.

— З ким готові розділити цю символічну відзнаку? Кому передусім завдячуєте своїми результатами?

— Однозначно — зі всією командою, тренерським штабом і нашими керівниками. Знову наголошу: для кожного з нас важливий загальний результат.

— Розумію, що в обох обласних турнірах для «Денгоффа» нічого, окрім титулу, не цікавить. Вірите в можливості команди?

— Вірю і знаю, що буде саме так! У нас зібрані хороші футболісти, котрі прийшли сюди лише перемагати. По іншому ніяк:)

— Як оціните виступи, свої й одноклубників, у Кубку країни серед аматорів? Участь у півфіналі — досягнення, чи результат гірчить?

— «Денгофф» уперше в історії дістався півфіналу. Що не кажіть, а результат промовистий. Однак усі розраховували на більше! Нічого не вдієш, це життя і це футбол. Маємо ще можливості вибороти два кубки на Київщині. Знаю і вірю, що зробимо задля цього все можливе і навіть трішки більше.

— Цікаво, чи є на Київщині воротарі, котрим особливо кортить забити? Може, незручні для вас? Запитую, бо з іменем Мачуленка тісно переплітаються емоції, що супроводжують зазвичай взяття воріт. Та й націлені ви щоматчу саме на це — промовисті цифри є зайвим свідченням.

— Байдуже, кому забивати. Гол — це завжди приємно, це своєрідна вершина в грі. Головне, аби м’яч опинився у сітці і моя команда виграла:) Дякую вам. Слава Богу, слава Україні, слава ЗСУ!