Підсумки сезону: «Рубін» (Пісківка) : Київщина футбольна

Підсумки сезону: «Рубін» (Пісківка)

11.01.2014 Київщина футбольна

Це був найкращий сезон поліщуків після зоряних для клубу сімдесятих років минулого століття. Мова навіть не стільки про насправді високе сьоме місце серед еліти, скільки про ігрову поставу колективу — активну, а в особливо вдалих матчах — агресивну в атаках.

«Рубін» починав важко: після стартової поразки в Лютежі тренери та окремі гравці спробували перекласти вину за невдачу на арбітра. Це й не дивно, бо Віктор Юрченко, несподівано для всіх відмовившись від послуг перспективних юнаків, зробив ставку на запрошених з Києва ветеранів. А ті, не встигаючи за маневрами прудконогих опонентів з цілком об’єктивних причин, усі зусилля спрямували на пошуки горезвісного стрілочника…

Пісківську команду лихоманило. Там, де суперник не відзначався хорошою організованістю, а розраховував лише на молодечий запал, солідновіковий «Рубін», здебільшого, вимучував очки. Показовий приклад — виграш у Фастові. Значно складніше доводилося в поєдинках з юнаками, згуртованими в організований колектив досвідченими фахівцями. Так у Києві перемогу над амбітною командою РВУФК забезпечив хіба що винятковий стрілецький талант Олександра Антоненка. Натомість у Володарці індивідуально сильно зіграли свої вихованці, надто — Сашко Швидкий і Михайло Юрченко. Але проти ставищенців у старті знову з’явилися приїжджі ветерани і один з них, майже сорокарічний Сергій Швець, «привіз» собі два голи, що називається, на рівному місці…

Те, що здавалось очевидним уже зі стартових турів, тобто засилля так званих легіонерів сумнівної ігрової якості, клуб спробував усунути ще навесні. Поступово залишали представницьку команду футболісти, що так і не стали своїми в ній — Володимир Криштафович, Олександр Волинець, Юрій Сухомлин, Ілля Гагуха, Віталій Яцик… А пришвидшило цей процес вольове рішення президента Ігоря Луцкова. Безкорисливий меценат, він очікував віддачу від інвестованих у «Рубін» великих грошей у вигляді завзятої та честолюбної команди, основу котрої мала творити молодь, бажано — місцева. Тому й передав тренерські функції заслуженому тренерові України Олександрові Єжакову, який уже близько двох місяців опікувався дитячо-юнацьким футболом у Пісківці.

І «Рубін», омолоджений і сповнений новими надіями, побіг у прямому та переносному значенні цього слова. Віртуозні перемоги над «Діназом», РВУФК, «Росичами», «Арсеналом-Володаркою», оболонськими резервістами та «Динамо» чергувалися, щоправда, з поразками, але такими, що не затьмарювали перспективи — на кшталт гостьових 1:2 з бучанцями чи 1:3 з путрівцями. Звичайна провінційна команда обернулася на правдиву грозу футбольних авторитетів області! До того ж — без особливого кадрового підсилення, з юнаками на головних тактичних позиціях і з оптимістично налаштованими місцевими виконавцями в основному складі.

2013 рік унікальний для «Рубіна» принаймні в трьох особливих турнірних номінаціях. По-перше, пісківці домоглися найкращої різниці забитих і пропущених м’ячів у вищолігових матчах за весь новітній період — плюс 12. По-друге, вони вперше в історії не зазнали жодної поразки з великим рахунком, а самі здобули аж шість таких перемог. І по-третє: Олександр Антоненко, снайпер «Рубіна», став князем стрільців обласного чемпіонату. Вперше за всі часи пісківського футболу!

Якщо виокремлювати матчі, то передусім варто пригадати домашній виграш у «Діназа» з рахунком 4:2. Яскрава гра, чудовий результат! Якщо говорити про виконавців, то, окрім Антоненка, потрібно назвати юного хавбека Максима Головка, креативного, швидкого і винахідливого, а також його колегу за амплуа Олександра Швидкого і захисників Владислава Кабанюка, Богдана Дерделя та Євгена Савчука, котрі долучилися до колективу в другому колі й посилили командний маневр на своїх позиціях.

Однак найважливіше, що змінилася психологія команди. Це вже не хлопці з маленького села, котрі з надмірною пошаною знімали капелюхи перед авторитетами і завбачливо прибирали ноги на жорстких стиках. Навзамін з’явилися бійці з амбіціями, котрі поважають опонента, але й вірять в свої сили. Це вже «Рубін», з яким рахуються в області.

[ws_table id=”68″]