Підсумки сезону: «Хілд-Любомир» (Ставище) : Київщина футбольна

Підсумки сезону: «Хілд-Любомир» (Ставище)

17.01.2014 Київщина футбольна

Ставищенці знову зупинилися біля підніжжя подіуму, однак їхнє четверте місце виявилося вагомішим, аніж якесь з призових. Адже такого воістину цілеспрямованого і творчого колективу Київщина футбольна не знала давно.

«Хілд-Любомир» — самобутній аматорський клуб у найкращому розумінні цього слова. Турбуються про нього, забезпечуючи матеріальну основу і розвиток на перспективу, столичні підприємці Леонід Джужик та Ігор Хмель, тісно пов’язані зі ставищенським краєм. «Хілд» — то похідне від їхніх абревіатур. У райцентрі існує клубна дитяча школа, а в першій обласній лізі два роки поспіль виступає «Хілд-Любомир-2». Саме в цьому й особливість аматорського колективу, з яким плідно працює завзятий і кваліфікований молодий фахівець Максим Штаєр, у недалекому минулому — професіональний футболіст першої національної ліги.

Кілька років поспіль основу ставищенської команди становили недавні профі з Києва та Вінницької області. Однак непогані в цілому гравці були, образно кажучи, багатоверстатниками. Хтось заробляв на хліб у пляжному футболі, хтось — в міні-футбольній Бізнес-лізі, а хтось — одразу в кількох областях і районах одночасно. На «Хілд-Любомир» залишався хіба що ентузіазм, а на ньому, як відомо, вершин не досягнеш.

Джужик і Штаєр осмілилися на експеримент. Перший ще глибше засунув руку до власної кишені. Другий — примножив свої клопоти, узявшись ще й за другу клубну команду. Сформований з місцевих юнаків, «Хілд-Любомир-2» обігрався і змужнів у першій обласній лізі, де від нього не вимагали штурму турнірних рубежів, і вже на другий рік існування став організаційною та кадровою підпорою для головної команди клубу.

Коли з’ясувалося, що в Ставищі вже не гратимуть брати Іллічови, Селецький, Коротенко, Квашук, Тимошенко та Біленко, а по ходу сезону вибули з основи повністю чи частково Поліщук, Дармороз, Кот і Дзисюк, на допомогу прийшли дублери і, з’ясувалося, що саме вони прийшлися до двору, дбайливо доглянутому тренером Штаєром.

Тепер, звісно, в оточенні досвідчених Литовки, Чернія, Малки, Третяка та Живого, основні ролі в оновленому «Хілді-Любомирі» виконують Комісарчук, Потієвський, Насадюк, Єрохін і Русаков, які пройшли повноцінні навчально-тренувальні збори в антракті чемпіонату та міжсезонні й набули змагального досвіду на достатньо складному першоліговому марші.

Ставище на правильному шляху, що засвідчує й четверта підсумкова позиція в елітному турнірному реєстрі, і поява після триваої перерви доморощених обдарувань в обласному чемпіонаті, і цілком реальна, ледь не до завершального туру, боротьба за медалі.

Ми звично заглядаємо за високі паркани заморських клубів, поспіхом вишукуючи там щось панацейне для розвитку вітчизняного футболу, і байдуже ставимося до свого досвіду. Те, що роблять в аматорському футболі ентузіасти з «Хілда-Любомира», воістину варте найпильнішої уваги і може слугувати взірцем для наслідування будь-якому колективові, який насправді хоче повноцінно розвивати футбол у вигляді хрестоматійної фахової піраміди.

Шкода, що правдивих послідовників у «Хілда-Любомира» поки що катма.

[ws_table id=”76″]