Підсумки сезону: ФК «Путрівка»

Триразовий чемпіон області зійшов на п’єдестал пошани після дворічної перерви, але вп’яте поспіль програв кубковий фінал. Аж таким неоднозначним виявився 2013 рік для команди Леоніда Матушевича та Ярослав Вишняка.

Коли путрівці оступилися в «кришталевому» матчі з «Чайкою», Леонід Матушевич відреагував на чергову кубкову невдачу сакраментальною і риторичною фразою: «Невже варто було збирати таку команду, аби виграти у Фастові з рахунком 10:0?..»

Розчарування засновника ФК «Путрівка» зрозумів кожний, хто задіяний в обласному футболі. Такої потужної команди в Матушевича не було ніколи раніше. Навіть тоді, коли путрівці вважалися беззаперечними фаворитами і тричі здобували титул найсильніших у столичному регіоні. Посудіть самі: до Вишняка, Пустовіта, Рисенка, Лиховидька і Якименка додалися брати Стояни, Шупик, Ординський, Маринчук, а в антракті чемпіонату — ще й Романенко, Козоріз, Наконечний, Зелді, Білоцерківець, Постолатьєв і Бондаренко… Ледь не половина з них має досвід професіональних виступів у вищій національній лізі, решта — просто професіонали високого рангу, до того ж у хорошій спортивній формі і неабияк мотивовані… Така команда, за належної матеріальної підтримки, не пасла б задніх і в першості країни!

Однак Путрівка не дочекалася ні омріяного чемпіонства, ні вистражданого кубкового тріумфу. Чому? Сказати важко, хоча й напрошуються певні висновки.

Так, істотно підвищився загальний рівень конкуренції в обласному чемпіонаті, тому те, що вчора сприймалось як рідкість, сьогодні вже є звичайним — якщо взагалі не буденним. Але кадровий потенціал ФК «Путрівка» й справді був унікальним. Якщо й мав хтось кращий склад, то хіба що ковалівський «Колос» — і то з великою натяжкою. Однак «Колос» обернув свою, скажемо так — умовну кадрову вищість у чемпіонство, а «Путрівка» — ні. Та й «Чайка», змагаючись на двох турнірних фронтах — обласному та національному і не переважаючи конкурента за класом виконавців, фінішувала вище путрівської диво-команди.

А причина, радше всього, у тому, що конкуренти ФК «Путрівка» налаштовувалися на кожний матч, як на останній, тоді як самі путрівці окремими суперниками, м’яко кажучи, нехтували. Аналіз подій засвідчує, що подеколи в розпорядженні граючого тренера Вишняка був лише мінімальний комплект виконавців, до того ж — далеко не всіх з числа найкращих. Уявити щось подібне в практиці «Колоса», «Чайки» і навіть ФК «Буча» взагалі важко. Натомість гранд з Васильківщини, економлячи чи то сили, чи то кошти, намагався переграти середняків і ситуативних аутсайдерів, образно кажучи, однією лівою — і в черговий раз оступався…

Зверніть увагу: Вишняк з партнерами набрали максимум можливого в змаганні з «Колосом», двічі зіграли внічию з «Чайкою» і розділили навпіл очки з «Хілд-Любомиром». Іншими словами, вони навіть випереджали чемпіонський графік у матчах з основними фаворитами!

Але… ніхто з опонентів ФК «Путрівка» не розтринькував очок у суперництві з нижчими за можливостями клубами. Ніхто!

Зовсім інша ситуація в путрівців. Поразка і нічия в двобої з амбітним, але значно гірше укомплектованим ФК «Бровари». Домашня нічия з «Росичами» (?!). Плюс — поразки в рідних стінах від бучанців і ставищенців. Оце і є той камінь, що потягнув дивовижну за складом зіркову команду вниз на шляху до чемпіонської вершини.

Ну, а кубкове фіаско — це взагалі щось за межею людського розуміння ситуації. П’ять матчів поспіль — справжнісіньке кубкове прокляття. Тим паче, що на новісінькому стадіоні «Зміна» в Білій Церкві Вишняк і команда домінували на полі ледь не весь ігровий час, а все докорінно змінилося лише в серії післяматчевих пенальті…

[ws_table id=”82″]

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua

Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: Білоцерківець, Д.Стоян, Зелді, КОФФ, Козоріз, Леонід Матушевич, М.Стоян, Наконечний, Ординський, Пустовіт, Рисенко, Романенко, ФК Путрівка, Шупик, Ярослав Вишняк