Підсумки сезону: ФК «Бровари»

Команда Броварів опинилася серед обласної еліти після восьмирічної перерви — й одразу стала правдивим відкриттям сезону! Однак однойменний приз, отриманий тамтешніми муніципалами абсолютно заслужено і по праву за підсумками прем’єрного вищолігового турніру, успіх колективу висвітлив не повною мірою.

ФК «Бровари» став учасником обласного чемпіонату за спортивним принципом, вигравши друге місце в нижчому за рангом дивізіоні. Але між обома командами — зразка 2012 року та відповідника з наступного — різниця виявилася відчутною. Микола Логвин, організатор і засновник аматорського колективу з Броварів, увірвався до футболу столичного регіону, як свіжий вітер у пригнічену впродовж зими природу. Він привів до гурту найсильніших амбітну футбольну дружину, імена в якій буквально зашкалювали підвищений інтерес уболівальників. Панфілов, Глушок, Янчук, Козеренко, Науменко, Соколенко, Карпутєв… Кожний з них пройшов школу професіонального футболу, а дехто скуштував і вищолігового хліба!

Шкода, не всі вони прижилися в команді, що тільки починала свій турнірний літопис. І передусім тому, що Логвину не поталанило швидко знайти справжнього тренера. Такого, як сам — усеціло відданого справі, а не звичайного заробітчанина. Це вже пізніше президент клубу запросив до команди найіменитішого броварського футболіста всіх часів Юрія Макарова, і навчально-тренувальний процес в ФК «Бровари» поступово почав нагадувати зразки, підпорядковані вимогам сучасної гри. Але втрачено було чимало і часу, і гравців.

Перше коло минуло в органічному призвичаюванні до нових умов. Яскраві матчі — з учнями РВУФК і володарцями — змінювалися одноманітно сірими на кшталт домашнього з «Росичами» (1:1) і відвертими провалами як-от безнадійна поразка від «Чайки» (0:3) чи ФК «Яготин» (1:3). Однак молода команда з переважно зрілими виконавцями зігрувалася, набувала досвіду, набиваючи собі гуль — і виходила на потрібний рівень. Справжній екзамен на колективну зрілість Логвин і його підопічні успішно склали в Бучі, звівши до результативної нічиєї — 3:3 — бойовий матч з укомплектованим ще краще одним із фаворитів обласного чемпіонату.

Далі — більше! Результативна нічия в Пісківці, розгром біло-блакитних у Фастові, віртуозний виграш — 3:0! — у путрівців під завісу першого кола засвідчили появу в обласному футболі нового яскравого гравця. Відтак з ФК «Бровари» мали рахуватися всі!

Друге коло команда Логвина та Макарова провела, наче вітрильник у чистому морі, якого підганяє попутній вітер. Десять перемог у чотирнадцяти календарних матчах, зокрема й над вишгородцями, бучанцями та пісківцями, плюс гостьова нічия з путрівцями і, як наслідок, четвертий командний результат у другоколовому циклі. І це за умови, що грізний бомбардир Кушка, граючи на уколах після тяжкої травми, не забив жодного м’яча, а з колективом розпрощалися Науменко, Соколенко, Чернишов, Козеренко і лише зрідка виходили на поле Герасименко та Янчук…

Відсутність повноцінного резерву — саме та проблема, що не дала змоги броварській команді зійти на п’єдестал пошани уже в прем’єрному сезоні. А в поєднанні з особливо важливою необхідністю удосконалити навчально-тренувальний процес упродовж сезону вона і є першочерговим завданням на новий турнірний рік, який може стати для колективу Миколи Логвина воістину зірковим. Адже Бровари футбольні востаннє сходили на обласний п’єдестал пошани далекого вже 1997 року…

[ws_table id=”69″]

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua

Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: Герасименко, Глушок, Микола Логвин, Науменко, Панфілов, Соколенко, ФК Бровари, Юрій Макаров