Підсумки сезону: «Діназ» (Вишгород)

Нинішній рік став одним з найсумніших для популярного пристоличного колективу, заснованого чинним народним депутатом Ярославом Москаленком. І справа не лише в більше ніж скромній остаточній позиції вишгородської команди в турнірній таблиці…

«Діназ» фінішував аж восьмим. Це повторення абсолютно найгіршого результату з 2003 року — за всі чотирнадцять вищолігових сезонів. «Мінус шість» у номінації «Різниця м’ячів» лише примножили гнітючий настрій симпатиків клубу. Найприкріше, що на початку турнірного року ніщо не віщувало потрясінь. Заслужений тренер України Олександр Єжаков націлив омолоджену команду на штурм вершини. Його підопічні виграли п’ять матчів і звели до нічиєї традиційно складний поєдинок із ставищенцями — для стартових семи турів показник насправді багатообіцяльний.

Але на початку червня Єжаков несподівано розпрощався з Вишгородом, зоставивши представницьку команду в групі лідерів з достатньо пристойними результатами (7 перемог, по 2 нічиї та поразки, співвідношення забитих і пропущених м’ячів — 22:14).

І все-таки недарма стверджують, що нічого несподіваного зазвичай не буває. «Діназ» лихоманило, і не тільки тому, що стратегія розвитку клубу передбачала нові пріоритети: ставку зробили на свою молодь, якій був потрібний час для турнірного та фахового зростання. Команду прийняв Олег Спічек, а на перші ролі вийшли його нові вихованці з першолігового «Діназа-3». Як наслідок, хлопці з Вишгорода, змагаючись тривалий період фактично на двох турнірних фронтах майже незмінним складом — серед еліти і в першій лізі, утриматися на провідних позиціях не змогли. Засмутили прикрі поразки в рідних стінах від юнаків РВУФК і резервістів «Оболоні-Бровар» і взагалі розчарували розгроми від ковалівців (0:5), путрівців (0:3) та пісківців (2:4). Повірити, що це відбувається з «Діназом», який в останні роки привчив опонентів ставитися до нього не просто з повагою, а й з острахом, було важко.

З іншого боку, підготовлена Спічеком воістину перспективна команда і згуртувалася, і загартувалася на турнірному марші. А такі не позбавлені хисту гравці як Охременко, Герасимов, Головицький, Намчук, Морозко та Кашка спроможні реанімувати славу «Діназа» уже в найближчі рік-два. Тим паче, що вони швидко мужніють в ігрових аспектах завдяки особистому прикладу, порад і моральної підтримки неабияких партнерів у непересічних особах екс-збірника країни Бутеніна, Терещенка, Прими, Жеребцова, Стрижа…

Відтак справа за господарями клубу. Якщо «Діназ» не зупиниться на задекларованому шляху до створення насправді сучасного футбольного колективу з професіональним статусом уже в найближчій перспективі, то його оновлена представницька команда може стати найяскравішим відкриттям наступного турнірного року. Передумови для цього викристалізувалися в горнилі найскладнішого в історії клубу звітного сезону. Однак якщо Вишгород обере інший варіант розвитку і зосередиться виключно на дитячо-юнацькому футболі, про що зараз наголошують близькі до нього джерела, то сподіватися на справжній розвій аматорського колективу з амбіціями можна буде хіба що у віддаленому майбутньому. Якщо можна буде взагалі, бо ділити футбол на розрізнені складові й очікувати водночас на правдивий прогрес і справді неможливо.

[ws_table id=”64″]

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua

Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: Єжаков, Бутенін, Герасимов, Головицький, Діназ Вишгород, Морозко, Намчук, Охременко, Прима, Спічек, Терещенко, Ярослав Москаленко