Олексій ЗМІЄВСЬКИЙ, СК «Денгофф» : Київщина футбольна

Олексій ЗМІЄВСЬКИЙ, СК «Денгофф»

24.10.2024 Київщина футбольна

Представляємо провідних тренерів Київщини футбольної.

— Дата, рік і місце народження?

— Я народився 18 лютого 1985 року в місті Дзержинську, зараз — Торецьк Донецької області.

— Хто привів у футбол, чия це була ініціатива?

— Дев’ятирічним переїхав у Донецьк разом з батьками. На той момент я вже фанатів од футболу телевізійного, грав у дворі та в школі. Не дивно, що сімейним рішенням було віддати мене до школи «Шахтаря». Там я й зробив свої перші футбольні кроки.

— Хто ваш перший тренер?

— Мій перший тренер — Валентин Вікторович Безгодов.

— Де виступали, яке амплуа, найвищі турнірні досягнення?

— Мені поталанило бути в найпершому наборі Академії «Шахтаря» зразка 1999 року. Того ж сезону ми стали чемпіонами України серед 15-річних. А вже пізніше була друга команда донецького «Металурга», друголіговий дебют у 18-річному віці, нарешті «Олімпік» (Донецьк) — я пройшов з ним увесь шлях, з поступовим сходженням на чемпіонські вершини в області та Другій національній лізі, з історичним дебютом у Першій лізі.

— Відколи практикуєте тренерське ремесло? Ваш стаж? Здобутки?

— Сезон 2012/2013 року — своєрідний відлік футбольної кар’єри в оновленому статусі. Разом з Романом Санжаром я працював асистентом тренера «Олімпіка», після зміни на тренерському містку — допомагав уже Санжару. 2014 року ми виграли Першу національну лігу, переїхавши до Києва — дебютували в УПЛ, наступного року стали півфіналістами Кубка країни. 2017 року «Олімпік» фінішував четвертим і виступив у Лізі Європи. Потім я працював у львівських «Карпатах» і «Чайці» з Петропавлівської Борщагівки, мій тренерський стаж — близько дванадцяти років.

— Кого з фахівців вважаєте зразком для наслідування?

— Я скажу про стиль, якого прагну. Це контроль гри завдяки володіння м’ячем, високий пресинг і агресивний персональний відбір м’яча в усіх зонах. Але цей стиль вимагає дуже хорошої фізичної і, що не менш важливо, психологічної готовності.

— Який чемпіонат у центрі вашої уваги? Маєте улюблені команди та футболістів?

— Мені близький іспанський футбол. І це не просто Ла Ліга чи її провідні футболісти. Мене цікавлять передусім ідеї та методи роботи тамтешніх тренерів. Особливо цікаво спостерігати за калейдоскопом ідей Пепа Гвардіоли. Більшість їх сприймає менш цінними, ніж є насправді, зважаючи на те, що Гвардіола працює з найкращими виконавцями сучасності. І даремно, як на мене. Тому спробую не бути банальним і приверну увагу до стилю Марсело Б’єлси. Там особливо агресивні пресинг і контрпресинг. Іноді божевільно агресивний — це й підкупає:)

— Яким є ваш позафутбольний час? Маєте захоплення? Як проводите дозвілля?

— Я дуже ціную будь-який час, що проводжу з родиною — дружиною та донькою. В аматорському футболі вільного часу трохи більше, ніж у професійному, тому цей плюс я для себе безумовно відзначив.

— Як вам працюється в особливому дуеті, творчому, з Олександром Собковичем? Ви партнери, але з обов’язковим дотриманням субординації? Вирішуєте колегіально, чи все-таки останнє слово за головним?

— Гадаю, ми з Олександром Собковичем один одного доповнюємо:) Маємо спільну мету і майже однакове розуміння, як її досягти — включаючи кадрові, організаційні та власне ігрові аспекти. Саме тому розбіжностей майже не виникає, а якщо й бувають, то вирішуємо все в робочій атмосфері доволі швидко. Так і має бути в будь-якому фаховому штабі. Сподіваюся, що це сприятиме реальному розвитку «Денгоффа».