Олександр СОБКОВИЧ: «Олег залишив світло в серцях усіх, хто його знав» : Київщина футбольна

Олександр СОБКОВИЧ: «Олег залишив світло в серцях усіх, хто його знав»

06.11.2025 Київщина футбольна

Ініціатор пам’ятного турніру — про колегу, який жив футболом і виховував юнь.

— Вітаю, Олександре Дмитровичу. Відбувся другий Меморіал Олега Агеєва. Хто взяв участь, хто виграв, які загалом враження від події?

— Так, уже другий Меморіал Олега Агеєва відбувся на стадіоні «Денихівка Арена». Змагалися вісім команд вікової категорії Ю-13 з Києва, Вінничини та Київщини. Склад учасників виявився відносно рівним. Найцікавішим став фінал. Після нічиєї без забитих м’ячів команди виконали післяматчеві пенальті. ФК «Війтівка» з Вінницької області вів перед 2:0, але хлопці з Обухова відігралися й виграли — 3:2. Атмосфера на полі була сповнена емоціями, радістю та справжнім спортивним духом. Не в останню чергу тому, що це були не просто змагання — теплий спогад про людину, яка залишила світло в серцях усіх, хто його знав.

— Олег Агеєв багато років був помічником у вас, зробив і свій внесок у турнірний розвій «Денгоффа». Розкажіть, будь ласка, трохи більше про гарну людину, яка так рано відійшла в засвіти.

— Щирий, відкритий і головне — надійний. Незважаючи на те, що його кар’єра футболіста виявилася дуже короткою з огляду на важку травму коліна, Олега справедливо вважали талановитим і перспективним дитячим тренером. Я пристав на пропозицію тренувати команду ДГ «Шевченківське» за умови, що зі мною працюватиме й Агеєв. На той момент у нас уже був значний досвід спільної роботи в ДЮСШ-26 і в молодіжній команді «Франсуа». Невдовзі більшість наших футболістів стали гравцями денихівського клубу й допомогли завоювати найперші футбольні трофеї для СК «Денгофф».

— Я пригадую зовсім юного футболіста у «Княжій-2», що виступала в обласному чемпіонаті. Агеєв, здається, був вихованцем «Оболоні»? Хто тренував Олега, як він грав?

— Так, Олег був вихованцем столичної «Зміни», тренував його команду Михайло Лабузов. Грав на позиції захисника, відзначався непоступливістю на полі. Потім були «Княжа-2», дубль «Арсеналу», звідки тренер Юрій Бакалов залучав його навіть до тренувань з першою командою. На жаль, обірвали футбольний розвій, одна за одною, травми коліна.

— Молодий за віком тренер, а стаж мав чималенький. Знаю, що саме його вважає своїм першим наставником Ігор Куцан, який зараз також у «Денгоффі»? А хто ще, з більш або менш відомих гравців, починав під наглядом Олега Олександровича?

— Олег зовсім юним узявся за тренерську працю. Допомагав Тарасові Кучеру в арсенальському дублі, у клубній дитячій школі, потім у ДЮСШ-21 він працював з дітьми 2001 року народження й допомагав мені в роботі зі старшими на рік хлопчиками. Якось ми грали контрольну зустріч із командою Козина, і в ній виокремлювався швидкістю та характером один гравець — він особливо сподобався Агеєву. То й був Ігор Куцан, який зараз уже захищає кольори «Денгоффа». В «Арсеналі» Олег працював з Артемом Шулянським — знаю, що вони тепло спілкувалися до останніх днів. А ще він зробив і свій внесок у розвиток обдарувань Миколи Яроша, Олександра Самойленка, Максима Сягровського, Богдана Сидоренка, багатьох інших.

— Знаю, що ініціатором турніру пам’яті стали ви. На кого опираєтеся в організації та проведенні Меморіалу Агеєва?

— Коли Олега не стало, я пообіцяв Юлії, його дружині, а також усій родині, що спробую організувати дитячий турнір, присвячений пам’яті Тренера, Людини, Друга. Безмежно вдячний Олегові Вікторовичу Балагурі за підтримку ідеї, за надання чудового стадіону і гарних подарунків — усе насправді на найвищому рівні.

— Що ви, знаний фахівець, побажали учасникам уже традиційних змагань у Денихівці?