Олександр СІРЕНКО: «Самовіддача та дисципліна — це те, чого прагну на полі й поза ним» : Київщина футбольна

Олександр СІРЕНКО: «Самовіддача та дисципліна — це те, чого прагну на полі й поза ним»

14.08.2025 Київщина футбольна

Найкращий гравець прем’єрного туру — про матч і про мету.

— Вітаю з особливою прем’єрою!

— Дякую! Можна сказати, що дебют удався на всі сто, тож емоції — лише позитивні.

— Спостерігаючи за грою з лави запасних, могли уявити, що саме ваш вихід стане вирішальним? Чому, на вашу думку, не було потрібного результату до перерви?

— Чесно кажучи, мені не важливо, виходжу зі старту чи з лави запасних — я завжди намагаюся віддати максимум. Дякую Богові, поталанило зробити хет-трик одразу після виходу на заміну. Стартові тури зазвичай складні, бо всі ще повні сил і бажання, щоб увійти в сезон із позитивним настроєм. Як на мене, саме це й спричинило нічию після першого тайму на «Ювілейному».

— Хет-трик, можливо, найперший для вас у матчах офіційного рангу?

— Так, це мій перший хет-трик у Чемпіонаті Київщини.

— Голи начебто й різні, однак одночасно й схожі — забивали зблизька. Завдяки чому чи, можливо, завдяки кому вдалася ця феєрія? Виокремите когось з одноклубників?

— Усе вдалося завдяки командним діям і нашому бажанню перемогти. Десь я брав ініціативу на себе, десь опинявся в потрібному місці саме тоді, коли було треба. Виокремити когось не можу, бо в успіху завжди важливі всі — од президента клубу до останнього футболіста в заявці.

— Як вам новий клуб, уже освоїлись у «Фортуні»?

— Мене дуже тепло прийняли — це важливо. З тренерами познайомився свого часу ще в «Штурмі», багатьох хлопців знав і до мого першого тренування в «Фортуні», тому з адаптацією не було жодних проблем.

— Розкажіть трохи про себе, про початок — перша команда, перший тренер, чому саме футбол? Звідки родом, хто вплинув на ваш вибір?

— Я народився в Києві, там, у «Зірці», й долучився до футболу, мій перший тренер — Микола Миколайович Ососок. Вибір власне футболу виключно мій — уже з дитинства, із шести років. Але найважливіше, що родина постійно підтримувала мене й обережно підштовхувала, щоб я ніколи не здавався.

— А кумира в грі маєте? На кого рівняєтеся, Сашко?

— Рівняюся на Кріштіана Роналду. Мені завжди були довподоби його самовіддача та дисципліна як на полі, так і поза ним. Я прагну саме до такого рівня і вірю, що одного дня мої футбольні мрії здійсняться завдяки наполегливій праці над собою.