Олександр РОЗГОН: «Титан» — це колектив друзів»

Найкращий тренер за підсумками квітня відповів на запитання редактора «КФ».

 

«ЛЮДСЬКІ ЯКОСТІ — НАЙВАЖЛИВІШІ»

— «Титан» бездоганно почав офіційний цикл навесні: три матчі — три перемоги. Завдяки чому квітень виявився таким продуктивним?

— Дякую за визнання, але це не тільки моя заслуга — успіхи стали можливими за рахунок командної роботи всіх, хто причетний до колективу. Ми постійно маємо відчутну підтримку керівництва, що й дало змогу здійснити правильну селекцію та продуктивно попрацювати в антракті чемпіонату.

— Зауважив для себе, що команда зазнала відчутних змін: 11  футболістів пішло, стільки ж прийшло. Чим обумовлена така кадрова революція?

— Так і є, футбол без змін неможливий. Гравці пішли від нас з різних причин, але з усіма зосталися хороші стосунки. Фаховий аналіз після закінчення першої частини змагань засвідчив, що команда потребує підсилення деяких позицій, саме на цьому ми й зробили акцент у підготовці до весни.

— Серед тих, хто пішов, як на мене — дещо несподівано, опинилися Васильченко та Васянович, основні гравці осіннього зразка. Що сталось, якщо не секрет?

— То були насправді болючі втрати, не буду кривити душею. На жаль, у Дениса Васильченка життєва ситуація склалася так, що він не мав можливості бути задіяним у тренувальному процесі. В Андрія Васяновича була тяжка травма, і він сам ухвалив рішення залишити колектив. Обом я безмежно вдячний за все, що вони зробили для «Титану».

— Футболісти для вас, як тренера, образно кажучи — інструмент, чи за кожним іменем ви бачите й людину? Чи стежите за подальшою долею колишнього підопічного?

— Передусім — якості людські, для мене це найважливіше. Скажу більше: футболіст для мене — друг, і вже від цього ми починаємо налагоджувати фахові стосунки, командну співпрацю. Тож і не дивно, що я і мої помічники не забуваємо колишніх одноклубників — стежимо за їхньою кар’єрою, уболіваємо.

— Бажання підсилити команду враховує такий фактор, як людські якості спортсмена? Чи буває так, що в ігрових аспектах футболіст вам особливо потрібний, але ви знаєте щось про нього таке, що змушує відмовитися від трансферу?

— Однозначно! Людські якості — найважливіші. Колективну взаємодію, фахові моменти відпрацюємо на тренуваннях. Але люди мають бути близькими один одному — за духом, якщо можна так сказати. Вони мають бути однорідними, аби згуртуватися в єдиний і нероздільний колектив.

«ЗДОРОВА КОНКУРЕНЦІЯ — ЗАПОРУКА УСПІХУ»

— Одинадцять новачків, і більшість з них знайомі вам з попередньої практики. Це плюс — і для тренера, і для команди?

— Беззаперечно — плюс для всіх нас! От і зараз «Титан» поповнили футболісти, з якими я працював і раніше, і вони ніколи мене не підводили. Ми разом творили винятково хороший мікроклімат у колективі, дбали про здорову атмосферу — справжня футбольна команда без цього й існувати не може. Результат повною мірою залежить од цілісності колективу, я знаю про це не з чужих слів — із особистого досвіду.

— Але восени «Титан» мав одних лідерів, тепер з’явились інші — психологічного дисбалансу не боїтеся?

— Абсолютно ні! Навпаки, зросла мотивація, осінні лідери не хочуть і не будуть поступатися новим. Абсолютний баланс у колективі, де панують здорова конкуренція та творча атмосфера.

— Звернув увагу, що команда поступово «старішає», позаяк додалися футболісти з віком «30 плюс». Досвід — одне, зниження функціональних  якостей з віком — інше. Що скажете з цього приводу?

— Ні, я так не думаю:) Глиняний, Янковський, Саєнко, Яковенко… Це дуже молоді футболісти, котрим легше прогресувати в ігровій взаємодії з досвідченими турнірними бійцями. Я повсякчас намагаюся тримати максимальний баланс.

— Поява таких гучних імен, як Гармаш, Скепський, Хачеріді, це складова клубної стратегії, чи звичайний спортивний процес?

— Це в комплексі. З двома з названих футболістів я працював і раніше, спогади залишилися хорошими — співпраця була комфортною. Щодо Хачеріді, то я приємно вражений не тільки його класом, а й людськими якостями та ставленням до справи. Але всі троє — гравці топового рівня!

— Хто з новачків особливо цікавий, на вашу думку? Іншими словами, за ким тренер Розгон радить спостерігати з особливим інтересом і увагою?

— Оригінальним не буду, бо переконаний, що кожний гравець — особистість! І все-таки раджу з особливим інтересом спостерігати за розвитком активної кар’єри Глиняного та Саєнка.

«ЛІСНЕ» — ПЕРІОД НАДІЙ, ПОЧИНАНЬ і РЕАЛІЗАЦІЇ»

— Олександр Розгон для Київщини футбольної, наче давній-давній турнірний персонаж, але насправді «Титан» лише друга команда і нинішній чемпіонат лише третій для вас. Кого і що згадуєте з особливим інтересом з недалекого минулого?

— Звичайно, це період роботи в «Лісному». Мій перший досвід, початок тренерського шляху в аматорському футболі… Незабутні часи:)

— Як оцінюєте період, присвячений «Лісному»?

— То був період надій, починань і реалізацій. За неповні два роки я набув не просто безцінного досвіду — знання й насолоду від праці також. Дуже вдячний людям з «Лісного», Віктору Зелінському — передусім, а ще — Олексію Мєшкову, Юрій Гірняку, незабутньому Олександрові Васильовичу Іванову. Вони повірили мені, довірили, усіляко підтримували. Надали шанс реалізувати себе, примножили моє натхнення. Дуже шкода, що цієї команди вже немає…

— За ким і чим сумуєте з того періоду? Що зробили б інакше, якби випала така нагода?

— Чесно кажучи, сумую за всім і всіма:) І все-таки життя продовжується, готує нам нові виклики. Рухаємося далі!

— Прикро, що все скінчилося так швидко, та й однозначно оцінити куцу історію «Лісного» непросто, однак люди, матчі, клуб і досягнення зостануться в пам’яті надовго. Погодитеся?

— Погоджуюся з вами на всі сто відсотків!.. Дякую вам і дякую людям, які боронять Державу і дають нам можливість насолоджуватися футболом.

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua

Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: КОАФ, Київщина футбольна, Олександр Розгон, Титан Київ, Тренер місяця, Чемпіонат Київщини