Олександр ПУСТОВІТ: «Артем залюблений у футбол — це найважливіше» : Київщина футбольна

Олександр ПУСТОВІТ: «Артем залюблений у футбол — це найважливіше»

17.10.2023 Київщина футбольна

Минулої суботи Київщина футбольна стала свідком ігрового протистояння батька та сина Пустовітів у матчі «Сокіл» — ЮКСА-2.

— Олександре Вікторовичу, вітаємо з одужанням. Як почуваєтеся, скільки часу були поза грою?

— Дякую за вітання. Поза грою був три місяці, лікував надрив м’яза.

— Рідкісний випадок для Київщини футбольної: батько зіграв проти сина! Що відчували, коли виходили на поле?

— Звісно, дуже радий, що таке трапилося саме в нашій родині — насправді футбольній. Однак, як правильно кажуть, на полі друзів і родичів немає — кожний намагався допомогти своїй команді.

— Безпосередньо в грі зустрілися чи ні — на м’ячі, звісно?

— Так, на стандартах опікали один одного. Це футбол, жодних поступок.

— Артемові 17 років і він незамінний у своїй команді. Спостерігаєте за його виступами?

— Спостерігаю. За нагоди — відвідую матчі за участю сина.

— А як починав син. У кого, перші команда і тренер, амплуа?

— Артем уже семирічним долучився до футболу. ДЮСШ-15, перший тренер — Володимир Іванович Ральченко. Починав у півзахисті. Зараз діє на позиції центрального або правого захисника.

— Пригадайте свої першоджерела. Хто Пустовіта-старшого привів у футбол, хто давав найперші уроки?

— Мене привів у футбол батько. До школи «Динамо». Мій перший тренер — Іван Іванович Терлецький.

— Віктор Федорович Пустовіт, Ваш батько, багато років був директором стадіону СКА, Збройних сил України. Це він долучив Сашка до футболу? Сам він, або хтось з інших ваших родичів грав?

— Батько вів спортивний спосіб життя: футбол, лижі… На стадіоні ЦСКА завжди була футбольна тусовка. Я там проводим чимало часу. Саме завдяки цьому змалечку «захворів» футболом.

— Кортить зіграти з Артемом у одній команді?

— Що не кажіть, а це була б яскрава сторінка сімейного життєпису!

— Ви пограли на професійному рівні, були збірником. А син, за можливостями, зможе перевищити батька

— Артем і справді має непогані задатки. Ми багато спілкуємося, спільно аналізуємо матчі… Життя покаже. Найголовніше, що в нього є велике бажання удосконалюватись у футболі.