На проміжному фініші: міцні середняки : Київщина футбольна

На проміжному фініші: міцні середняки

29.06.2012 Київщина футбольна

Це тріо, розташувавшись в ситуативній турнірній таблиці чемпіонату столичного регіону нагорі другої половини, не хвилюється за місце серед еліти. Однак і штурмувати п`єдестал пошани йому, радше всього, уже не до снаги.

10. Динамо (Фастів). Створений Іваном Бойченком амбітний і молодий за віком виконавців колектив цього року стартував значно гірше, аніж торік. Як на мене, причина приховується в організаційних негараздах. Спочатку Фастів прагнув об`єднатися з Володаркою, куди подався минулорічний спортивний директор Василь Наумчук, і спільними зусиллями штурмувати аматорську першість України. А потім, отримавши багатообіцяльний сигнал од місцевих можновладців, почав готуватися до виходу на всеукраїнську арену самотужки. Не склалося, у підсумку, ні з тим, ні з іншим варіантом. А доки існувала невизначеність, розійшлися минулорічні лідери. Хтось подався в інші команди, хтось — зарубіж. Вадим Мандрієвський, тренер сучасний в усіх аспектах, також опинився на роздоріжжі — між Фастовом і Володаркою. Та й сам президент, максимально завантажений за основним місцем роботи, що вимагало й тривалих зарубіжних відряджень, упустив момент для рішучих дій. А коли схаменувся, лікувати біду виявилося запізно: ситуація вимагала хірургічного втручання. Так на тренерській лаві з`явився уславлений земляк Юрій Миколаєнко (уродженець Кожанки пройшов шлях від юнацької збірної СРСР до вищої національної ліги, а в області зажив слави як лідер чемпіонської дружини білоцерківського «Сільмаша» зразка 80-х років і результативний наставник елітної команди Вишневого). «Динамо» поступово стабілізувало й до цього привабливий ігровий стиль, і, починаючи з 23 травня, не знає гіркоти поразки — дві перемоги та дві нічиї із загальним співвідношенням забитих і пропущених м`ячів 9:5. На зламі весни та літа фастівці, зокрема, розійшлися миром з «Інтегралом» і перемогли київських «академіків». З минулорічного складу непогане враження справляють Мазур, Кичка та Скорба, з-поміж новачків — Поліщук, Іващенко та Подус. Очікується, що в антракті чемпіонату долучаться до колективу гравці, з якими в київському клубі «Батьківщина» працював Миколаєнко, і «Динамо» заграє новими ігровими фарбами…

♦ Чотирнадцять м`ячів забили вісім фастівських футболістів: Іващенко — чотири, Кичка, Мазур і Подус — по два, Поліщук, Семенко, Скорба та Хімич — по одному.

9. «Інтеграл» (Синява). Бронзовий призер минулого сезону і гучний тріумфатор цьогорічного Меморіалу Макарова проводить маловиразний і маловтішний сезон. Особливо прикро, що пояснити провал непросто навіть тим, хто добре знається на внутрішніх справах колективу. Здавалося, першопричина очевидна: відсутність кваліфікованих центральних оборонців. Адже переважна більшість ігрових негараздів або народжується, або виходить саме з цієї зони. Але, з іншого боку, хіба набагато кращі кадрові справи, точніше — чи взагалі вони кращі, наприклад, у пісківців, богуславців або вишгородців, які стоять вище в турнірній таблиці?.. Зовсім ні! Більше того, за добором гравців «Інтеграл» істотно переважає не лише богуславців, а й ставищенців, а результату немає. Чому «Хілд-Любомир» має краще поставлену гру, а «Росичі» буквально виривають очки завдяки високій організованості та самовідданості виконавців, а синявці, навпаки, опускають руки після першої невдачі — зрозуміти важко. Можливо, тому, що лідери «Інтеграла», утративши надію боротися за медалі, зосередилися на зароблянні грошей в регіональних турнірах, кочуючи з одного регіону до іншого? А може, спричинило турнірні невдачі вимушене латання кадрових дірок? Адже переведення Шевченка та Степанюка до центру захисту справі не зарадило, бо одночасно виникали проблеми на залишених ними позиціях правого захисника та опорного хавбека відповідно… як би там не було, однак і сам граючий тренер «Інтеграла» Шевченко, і Степанюк, і — особливо! — прудконогий Якименко проводять один з найгірших своїх сезонів. Інколи здається, що першопричина всіх проблем — психологічна, позаяк максималісти синявського зразка, не зациклені на будь-яких інших місцях, окрім першого, тепер уже недосяжного для них, розгубили й віру в свої сили. А якщо влітку поталанить повернути її? Може, й авторитет і сила «Інтеграла» відродяться?..

♦ Цікаво, що синявці забили аж 29 м`ячів. Це — третій результат у вищій лізі! Але й пропустили аж 33 — більше лише чотири команди… очолюють список із десяти снайперів Бичков і Рисенко — по 7 забитих м`ячів, 4 рази відзначився Пунько, тричі (зокрема двічі — з одинадцятиметрового) — Якименко, по двічі — Олійник і Мельник, по одному разу — Коваль, Степанюк, Шевченко та Яковенко.

8. Рубін (Пісківка). Чемпіони Київщини 1979 року вперше нинішнього століття долучилися до боротьби за медалі. Повірити в те, що вони зійдуть на подіум уже нинішнього року, важко, бо й втрачено уже чимало, та й за добором виконавців опоненти переважають. Але поступ очевидний, а порівняно з минулим сезоном — узагалі вражаючий. Хтось пояснює цей прорив зміною тренера (Анатолія Демченка заступив Віктор Юрченко), хтось — новою стратегією. Либонь, правда десь посередині. Юрченко зумів знайти спільну мову з господарем клубу і зробив ставку на запрошених гравців. На відміну, до речі, від свого попередника, який орієнтувався виключно на місцевих вихованців. Відтак «Рубін» юрченківського періоду опирається на недавніх професіоналів Юрченка-молодшого, Чорного, Кучерчука, Козакова, Колесника та Рейніша (в основному — гравців солідного віку), котрих органічно доповнюють юні вихованці київської «Зірки» Головко, Кабанюк і Фурсенко. Віртуозно зіграв на старті сезону випускник столичної ДЮСШ Дацюк — його нинішня відсутність через травми виявилася дуже дошкульною для команди, яка будує свою тактику на швидкому переході з оборони до наступу й використанню швидкісних якостей Дацюка та Чорного. А з-поміж вихованців «Рубіна» постійне місце в основному складі мають хіба що Мажуга та Луцков, а Ващенко та Володін виконують роль своєрідних джокерів, як правило, виходячи на заміну по перерві… «Рубін» яскраво стартував, обігравши в Бучі володаря аматорського Кубка країни і недавши жодного шансу в рідних стінах «Інтегралу» бронзового зразка. Однак матч з ковалівцями хлопці з Пісківки провели невдало, безапеляційно поступившись не стільки за результатом, скільки за грою. Надалі були матчі кращі і гірші, але назагал Юрченко з підопічними уже утвердився в ролі якщо й не фаворита, то грози фаворитів — беззаперечно. Подейкують, що в антракті команда зміцнить свій склад — основа колективу, завдяки обов`язковості та старанням господаря та президента клубу Ігоря Луцкова, насправді міцна. В усякому разі, якщо пісківці спростують наш прогноз і таки стануть призерами, це нікого й не здивує. «Рубін» уже сяє, як у свої найкращі роки!

♦ 21 гол пісківської команди розподілили між собою дев`ятеро гравців: Дацюк — 7, Чорний — 6, Колесник — 2, Ващенко, Кирилов, Кучерчук, Луцков-молодший, Швидкий і Юрченко — по одному.