На проміжному фініші: кандидати в медалісти-2 : Київщина футбольна

На проміжному фініші: кандидати в медалісти-2

03.07.2012 Київщина футбольна

Неймовірна тіснота в групі лідерів є головною прикметою цьогорічного чемпіонату Київської області. Сьогодні ми продовжуємо розповідь про головних претендентів на подіум зразка 2012 року.

4. Росичі (Богуслав). Головна несподіванка року — таким є коментар до виступу богуславців. І справді, від цієї команди мало хто чекав і дев`яти перемог у чотирнадцяти календарних зустрічах, і твердого місця в горішній частині турнірної таблиці. Однак сенсації як такої немає для тих, хто стежить за футболом області постійно, а не вибірково. Бо нинішні «Росичі» — це минулорічний «Добробут плюс», який виграв першолігові перегони з очевидною та беззаперечною перевагою над опонентами. Але, на відміну від своїх попередників, оновлений богуславський клуб, очолюваний Віктором Гринчуком, засвідчив високий професіоналізм насамперед. Усвідомлюючи різницю між обласними лігами, він провів ефективну доукомплектацію складу. Це найперша відмінність богуславців навіть від окремих старожилів елітного дивізіону: «Росичі» плідно співпрацюють з людьми, котрі добре обізнані на кадровому потенціалі Київщини футбольної та сусідніх регіонів. Не дивно, що в Богуславі, де найпершим помічником Віктора Гринчука є широко знаний фахівець Петро Любченко, по-справжньому цінують вагомий внесок у становлення колективу Євгена Фещенка та Сергія Паська. Здавалося, росичі чимось особливим не вражають — ні яскравими солістами, ні винятковістю колективної гри. Однак у найважливіших матчах саме вони беруть гору — завдяки чіткій організованості та цілковитій самовіддачі виконавців. Хтось з колег устиг побачити в ігровому малюнку богуславської команди знайомі лише симпатикам футболу старшого покоління риси групового маневру «Шахтаря» союзних часів. Нинішні «Росичі» й справді нагадують гірників 80-х років — вони сильні насамперед колективом. Один за всіх і всі за одного — таким може бути девіз команди Гринчука та Любченка. Завдяки цим якостям вона переграла «Чайку», «Бучу» та «Путрівку» — послужний список вартий найширшого визнання! Але й за цих умов богуславці мають гравців, які викликають підвищений інтерес і в значно краще, здавалось би, укомплектованих опонентів: Білошицький, Кот, Вальчиковський, Шаламай… Особливу роль, попри те, що роки поступово беруть своє, відіграє в клубі заслужений ветеран Сокирка: він цементує, можливо, не стільки гру, скільки колектив у цілому. Вольовий, непоступливий, організований і цілеспрямований — таким є ФК «Росичі».

♦ 19 м`ячів забили 13 богуславців: Мартиненко — три, Білошицький, Бондаренко, Новохацький, Шаламай — по два, Бакалейко, Боровик, Бузинний, Вальчиковський, Іванченко, Лісовенко, Осадчий, Яременко — по одному.

3. Хілд-Любомир (Ставище). Команду Леоніда Джужика та Максима Штаєра кілька років поспіль називають найкращою в області власне за грою. Вона й справді має привабливий ігровий малюнок. Це — результат творчої праці визнаного минулого року найкращим тренером сезону Штаєра. Ставищенська команда третій рік підряд виступає майже беззміним складом. Однак ця подробиця не тільки втішає, але й хвилює та непокоїть симпатиків «Хілда-Любомира». Бо колектив потребує поступового і розумного оновлення повсякчас. А такий, як ставищенський, що втрачає лідерів щороку (Третяк і Селецький — показовий приклад), — особливо. Головна цьогорічна біда команди — куца лава запасних. Вона має проблемні місця навіть в основному складі, а повноцінних і рівноцінних джокерів — немає взагалі. Друга, не менш серйозна проблема — відсутність по-справжньому результативного стрільця. Це добре, що в «Хілді-Любомирі» багато забивають хавбеки — Поліщук, Живий та Фененко. Але й погано, що форвард Гонта відзначився лише в чотирьох зустрічах із чотирнадцяти… Штаєр і його підопічні стартували цього року феєрично: п`ять перемог у п`яти зустрічах. Але в шостій, проти принципового суперника з Путрівки, ставищенці поступилися, бо мали геть стомлений вигляд. На той час команда задіяла лише шістнадцять футболістів, причому левову частку змагального тягаря винесли на собі десятеро титулярів! Тренери не мають змоги раціонально варіювати кадрами й досі — вони використали тільки 19 гравців, та й то п`ятеро з них не провели цьогоріч і п`яти календарних матчів. І все-таки сила колективу — в ігровій та суто людській згуртованості. Він живе реальними мірками, не захоплюючись безрозмірними тратами на склад (шкода, проте районна влада ентузіастам практично не допомагає, гроші для команди надають сам Джужик і його найближчі друзі-однодумці). Зате в першій лізі мужніє своя, ставищенська молодь, і саме з юнаками домашнього виховання «Хілд-Любомир» пов`язує майбутнє честолюбного колективу.

♦ 24 голи розподілено так: Гонта і Поліщук — по 7, Живий — 3, Адаменко, Фененко — по 2, О.Іллічов, Полішко та бучанець Литовченко (самостріл) — по одному.

2. ФК Буча. Чинний володар аматорського Кубка країни має другий показник у графі «забиті» та третій — «пропущені м`ячі». Він — другий в ситуативному турнірному реєстрі. Однак могло бути й більше, якби не сенсаційна домашня поразка на старті сезону від пісківців. Бучанці можуть занести до активу переможні матчі з «Чайкою» та «Інтегралом» і нічийний гостьовий з «Діназом» — з огляду на ігрову поставу передусім. Але в Ставищі, де вони лише дивом уникли поразки, гра кубкових бійців яскравого враження не справила. Таким є весь дотеперешній сезон для команди Василя Олексюка та Віктора Удалова — нестабільним і перемінливим. Такою є й гра. Не виключено, що солідновікові виконавці, котрі виступають на стрижневих позиціях, усвідомлено підлаштовують груповий маневр під свої фізичні можливості, і саме тому в особливо складних поєдинках бучанцям бракує командної швидкості. А може, в атакувальних лавах яскравому бомбардиру Петруку не вистачає повноцінного партнера. Такого, як Панфілов минулого сезону приміром. Але ще більшою мірою нинішній бучанській команді потрібний авторитетний і всебічний вожак, яким був упродовж останніх років Руженцев. Адже після того, як універсал високої проби розпрощався з ФК «Буча», повести партнерів за собою взагалі нікому… Друге коло може стати бучанським у повному розумінні цього слова, бо переважну більшість вирішальних матчів — з богуславцями, ковалівцями, вишгородцями та ставищенцями зокрема — вони проведуть на «Ювілейному». Ця подробиця є воістину багатообіцяльною для Удалова та його підопічних.

♦ Восьмеро бучанців забили 30 м`ячів: Петрук — 15 (рівно половину!!!), Мануйленко — 6, Дорофєєв — 3, Хабіб — 2, Кармаліта, Литовчак, Титов і Шиман — по одному.