На проміжному фініші: кандидати в медалісти-1 : Київщина футбольна

На проміжному фініші: кандидати в медалісти-1

02.07.2012 Київщина футбольна

Принаймні сім аматорських колективів реально претендують на відзнаки цьогорічного чемпіонату Київської області. Хоча й цей гурт можна розбити на кілька частин…

7. Чайка (Петропавлівська Борщагівка). Віце-чемпіони минулорічного зразка перенесли в міжсезоння кадровий стрес. Команду залишили другий тренер Костянтин Сахаров і провідні виконавці Кривенко, Ткачук, Галюк, Козир і Волинець, а стрижневий стопер Сілла вибув надовго через травму. Для будь-якого колективу таке потрясіння могло стати убивчим. Однак для «Чайки» то був ще не кінець. На старті нового сезону срібні медалісти 2011 року несподівано для всіх і для самих себе передусім не виграли в рідних стінах у володарців і взагалі програли богуславцям! Більше того, одразу після стартової зустрічі ще четверо віце-чемпіонів області — старший з братів Крайових, Постолатьєв, Рябченюк і Шорников, знехтувавши інтересами колективу, віроломно втекли до заштатної команди, яка спробувала зіграти на Черкащині роль такого собі «Манчестера Сіті» українського зразка… На щастя, «Чайка» не розвалилася й відігнала геть провальні думки. Бо міцною виявилася не тільки організаційна основа, про що подбав президент Олександр Нігруца, а й суто фахова. Недарма Олександра Ігнатьєва, відомого в минулому форварда білоцерківського «Динамо» та вінницької «Ниви», вважають по-справжньому вдумливим і творчим наставником. Заново сформована ланка захисту, з досвідченими Паламарчуком і Петренком, а також юним голкіпером Мусієнком у центрі подій, стабілізувала командну гру. А «танцюючи від печі» (тобто — опираючись на захист), борщагівці домоглися й виразного ігрового малюнку, фарби якому додають не лише старожили Барчишин, Обіюх, Олешко, Баранович і Бляхарський, а й перспективні Цурупін, Городнюк та Ігнатьєв-молодший. Тим паче, що на вістрі наступу, як завше — з яскравим ефектом, діє форвард Богданов, яким буквально марить весь футбольний бомонд області!.. Переломним став шостий тур, коли «Чайка» виявилася кмітливішою в затятій перестрілці з «Інтегралом» (5:3). Після цього вона вистояла в Терезиному, відібравши перші очки в неприступного доти «Колоса», а в семи наступних зустрічах здобула п`ять перемог (зокрема й гостьову над чинним чемпіоном у Лютежі) та двічі розійшлася миром на виїзді з основними конкурентами — ставищенцями та путрівцями. Апетит, як стверджують, приходить під час їжі: «Чайка», не ставлячи перед початком сезону серйозних турнірних завдань, знову почала мріяти про місце на подіумі. З такою грою — цілком реально, панове!

♦ 11 борщагівців забили 29 м`ячів — третій показник у вищій лізі цьогорічного зразка. 11 разів відзначився Богданов, по тричі — Баранович, Обіюх, по двічі — Бакуменко, Володимир Ігнатьєв і Петренко, по одному разу — Бабич, Бляхарський, Городнюк, Лахтир і Шорников.

6. Діназ (Вишгород). Минулого сезону хлопці з Вишгорода вперше зійшли на чемпіонську вершину в області. І, склалося враження, досі не відійшли від святкувань. Команда програла чотири матчі з чотирнадцяти — для чинного володаря титулу й справді недозволена розкіш. Однак помилково пояснювати цьогорічні невдачі «Діназа» виключно феєрією минулорічного тріумфу та її плачевними наслідками. Хоча й це мало місце. Приміром, очевидно пригальмували в ігровому розвитку беззаперечно талановиті Прима, Байдачний і Мелешко. Але ще гірше, що команду спіткали й непередбачені кадрові труднощі. З огляду на травму надовго вибув із строю головний стрілець вишгородської команди Продан і відчутно здали старожили Гірча, Крохмаль, Терещенко та Мельник. Додайте до цього міжсезонну втрату стрижневих гравців — голкіпера Гребенюка та захисника Савчука, а також звичну для самого футболіста ситуативну нестабільність Костяного, і зрозумієте, що причини діназівських невдач значно складніші, аніж уявляється зі сторони… Важко сказати, ця обставина, чи запланована тренером Олегом Спічеком заздалегідь кадрова перетурбація в основному складі обумовила процес зміни поколінь, але він рушив, і тепер важливо, наскільки безболісним виявиться цей складний період для колективу. Принаймні Тиєчко зайвим для «Діназа» назвати важко уже зараз. Чого не скажеш поки що категорично про Рябовола, Червонюка, Головицького, Кашку та Туреєва. І все-таки час молоді настав…

♦ 26 м`ячів забили восьмеро діназівців: Костяний — 8, Гірча — 5, Тиєчко — 4, Прима, Продан і Семеній — по 2, Влаєв і Рябовол — по 1, а ще один — самостріл богуславця Бузинного.

5. ФК Путрівка. Триразові чемпіони Київщини звично замінили в міжсезоння кількох основних виконавців, але кардинальних змін не здійснили. До гурту вчорашніх лідерів долучилися поверненець Білоцерківець, а також Антоненко та Мазуренко з досвідом елітних змагань професіоналів і Ткачук, який минулого сезону здобув визнання як перший номер серед лівих оборонців області. Решта — або перспективна молодь на кшталт Карабаєва, або ветерани різного статусу. Команда стала сильнішою, що й засвідчив стартовий матч у Рокитному — 3:0 над «Інтегралом». Але не настільки, аби безроздільно диктувати умови в обласному чемпіонаті — 0:2 від земляків — ковалівців уже в другому турі. Пізніше з`ясувалося, що солідновікові футболісти — Антоненко, Мигашко та Сіренко зокрема — грають на справді високому рівні хіба що епізодично. Та й Вишняк, цьогоріч ще й граючий тренер, довше звичайного набував оптимальної ігрової форми. Звідси й неочікувані втрати — поразки від юнаків з Музич і самовідданих бійців з Богуслава насамперед. Можливо, цих і подібних очкових втрат можна було й уникнути, якби путрівці мали насправді широкий вибір виконавців. Однак з 22 футболістів, задіяних у чемпіонаті Леонідом Матушевичем і Вишняком, аж п`ятеро — Карпутєв, Омельянов, Періжок, Турчин і Швець — зіграли тільки по два-п`ять матчів, а ще п`ятеро — Пустовіт, Мазуренко, Мигашко, Рачковський і Старцев виходили на поле по вісім разів. Це говорить про те, що більшість поєдинків екс-чемпіони Київщини проводили обмеженим складом. Як і злощасний з музичанцями, коли на «Козак Арені» було лише чотирнадцять хлопців з Васильківщини. І хоча в окремих зустрічах ефективно зіграли і сам Вишняк, і Мазуренко, і Старцев, і Сіренко, насправді сильними ігровими одиницями ФК «Путрівка» зразка 2012 року можна вважати хіба що Ткачука та, з деякими зауваженнями, — Білоцерківця і Сахна. До того ж колективу бракує вправного бомбардира. Однак команда спроможна зійти на подіум, більше того — стати й чемпіоном, і саме ця подробиця підвищує загальний інтерес до путрівців.

♦ 14 футболістів започаткували свій стрілецький реєстр, який увібрав у себе 25 забитих м`ячів: Вишняк — 6, Пекний і Поліщук — по 3, Антоненко і Ткачук — по 2, Дармостук, Карабаєв, Мазуренко, Мигашко, Омельянов, Сіренко, Старцев, Рачковський та Турчин — по одному.