Михайло ГОПКАЛО: « У «Полісся» особливий колектив»


05.11.2025  

Знайомимося ближче з юним богатирем одинадцятого туру.

 

— Вітаю, Михайле, ви — найкращий гравець туру!

— Дякую.

— Що скажете про матч, у якому навіть не мали виходити зі старту, а в підсумку саме ви забили переможний м’яч?

— Не найкраща наша гра. Було багато боротьби, було важко, найприємніше, що виграли, — це найголовніше. (Михайло Гопкало вимушено замінив у стартовому складі партнера, який уже розминався перед матчем, але так і не зміг вийти на поле — прим.ред.).

— Дивовижний гол! Як він відбувся, чому вирішили бити саме так?

— Усе відбулося дуже швидко. Пішла подача від Бороденка, приймати м’яча було незручно, тому вирішив ударити в один дотик — і не прогадав.


— Ну що ж, юний герою, давайте знайомитися ближче. Звідки ви, чому вибрали футбол, де починали й хто був першим наставником?

— Я з Баришівки, вибрав футбол тому, що сім’я в нас футбольна (батько Михайла, Володимир Гопкало, був збірником України та медалістом європейського чемпіонату серед юнаків — прим.ред.). А першими наставниками були Іван Андрійович Лазоренко та Валентин Іванович Сусла.

— Ви пройшли школу «Металіста-1925», працювали з особливим для Київщини тренером Сергієм Карпенком. Які враження зосталися?

— Враження насправді чудові, бо це топовий тренер, який досягає результату за будь-яких обставин.

— Гопкало-молодший зовсім недавно грав у професіоналах. То яка різниця між ними й аматорами?

— Як на мене, різниця хіба що в кількості тренувань — у професіоналів їх значно більше. Щодо власне гри, то якщо й існує різниця, то невелика. В обласному чемпіонаті насправді багато футболістів, які встигли пограти й на професійному рівні.

— А як опинилися в «Поліссі»? Чи подобається вам у новому колективі?

— Так склались обставини, але я не шкодую — колектив супер. Я просто зобов’язаний віддячувати гарною грою й високими результатами.

— Кажуть, серед поліщуків є близька вам людина. Невже по-блату взяли до команди?:)

— Так, є добре знайома людина. Це Сергій Олексійович Панфілов, справжня футбольна легенда. Ми з ним обидва баришівські, знайомі давно, я глибоко вдячний — за науку й за підтримку. Щодо вашого жарту, то всі розуміють, що блат у грі не допоможе — на полі за тебе ніхто не зіграє.

— Удачі, Михайле! Київщина футбольна щиро бажає вам успіхів — серед професіоналів передусім. Продовжуйте та розвивайте традиції славної родини Гопкалів!

— Щиро вдячний, старатимусь.

© Будь-яке копiювання чи наступне поширення iнформацiї лише за наявності гіперпосилання на koff.org.ua


Рубрика: Новини, Чемпіонат
Теги: , , , , ,