Моє, твоє, наше «Динамо». Легенда : Київщина футбольна

Моє, твоє, наше «Динамо». Легенда

05.08.2026 Київщина футбольна

58 років Олегу Лужному, Великому капітанові «Динамо» та національної команди України.

⚽ Яскравий вихованець львівського футболу прийшов у Київ двадцятирічним і встиг виграти з біло-синіми союзний чемпіонат, але розквіт його кар’єри припав на часи Незалежності України. Семиразовий чемпіон і чотириразовий кубковий тріумфатор, 218 офіційних матчів і 14 влучень на внутрішній арені, півфіналіст Ліги чемпіонів з 53 виступами в єврокубках, титуляр основної національної дружини з 52 матчами і 39 з них — у статусі капітана, чемпіон Англійської Прем’єр-ліги. Послужний список і справді вартий особливої поваги!

⚽ 2000 року популярний тижневик «Український футбол» опитав уболівальників різних поколінь, і сформував символічну збірну вітчизняного футболу за підсумками XX сторіччя. Олег Лужний безапеляційно виграв конкуренцію на позиції правого захисника й увійшов до когорти вибраних. Я працював тоді в «УФ» і мав можливість не лише переглядати тичячі й тисячі варіантів історичної команди, а й спілкуватися з авторами листів. І досі пригадую душевний щем у мить, коли прочитав до болю знайому, хоча й переадресовану вже іншому славному співвітчизнику фразу: «О земле українська, нам Лужних роди!..» За далеких студентських років я чув щось подібне від Бориса Олійника на ювілеї Олеся Гончара в столичній консерваторії, куди кілька майбутніх журналістів проникли напівпідвальними лазівками й зберегли в пам’яті різноманітні перипетії того святкового, хоча й неоднозначного для кожного з нас дня. Народна любов до Олега Романовича світла й досі — попри роки, події й ситуації.

⚽ Якби довелося визначати найкращі матчі іменинника, то лігочемпіонські протистояння з «Барселоною» та «Реалом», унікальні за всіма параметрами для біло-синіх, обов’язково були б у чільному реєстрі — безсумнівно та закономірно. І все-таки виокремлю передусім гостини «Динамо» в серпневій Празі 1998 року. Пригадуєте ті карколомні гойдалки з домашніми 0:1, рятівним голом Андрія Шевченка на 89-й хвилині виїзного матчу та подвигом Олександра Шовковського в післяматчевій перестрілці?! Лужний у Празі був особливим капітаном, «залізним» — так називають своїх історичних богатирів уболівальники команди. То був матч життя для нього! А саме тоді Олег переживав складні часи, йому гралося важко, травми замучили, можливо, й мотивації бракувало, Брігель уже не той, — чулося навкруги, капітанську пов’язку довіряли іншим… Прага, однак, стала переломним моментом, Лужний знову застовпив місце в основі, примножив оптимізм, і саме він був капітаном біло-синіх у весняних матчах з «Реалом» і «Байєрном». І на життєвому виднокрузі «зачервонів» іменитий «Арсенал»…

⚽ Червень 1992 року. «Динамо» вперше гостює у «Волині», чемпіонатний матч з низки пам’ятних — яскрава презентація національних змагань! Господарі з Мироном Маркевичем у ролі головного спромоглися на бій, нас очікувала захоплива кінцівка, Лужний забив своїй колишній команді. Ми з Миколою Моторним поспіхом спілкувалися з Олегом Саленком і Маркевичем, але Лужний буквально тягнув нас до клубного автобуса. Там його мама, гарна й говірка, по-нашому щедро частувала варениками з ягодами та вишнями. «Хлопці, не зівайте», — заохочував Олег, сором’язливо посміхаючись. І так запахло справжнім, своїм, рідним, Україною! Ті відчуття не зникли й за три з лишком десятиріччя…