«Матч» у Василькові : Київщина футбольна

«Матч» у Василькові

10.08.2011 Київщина футбольна

Більш як два тижні старовинне пристоличне місто було в полоні кіно. У чемпіонаті Київської області триває перерва, однак футболісти васильківського «Логро» щоранку поспішають на стадіон.

Там вони одягають німецьку уніформу часів Другої світової війни або стають на кілька годин киянами зразка сорокових років минулого століття і беруть активну участь в масових кінозйомках. «Це дуже цікаво, та й запам`ятається на все життя», — стверджує Віталій Загородній, очільник васильківської команди.

А Валерій Аза, директор стадіону «Кристал», у ці літні дні навідується до своєї квартири хіба що для того, аби перевдягнутися. «Не хочу пропускати жодної знімальної миті», — зізнається він.

Міський стадіон у Василькові стилізований під київський воєнної пори. Саме тут знімаються головні епізоди художнього фільму «Матч», який розповідає про футбольний поєдинок в окупованій фашистами столиці України, названий пізніше «матчем смерті».

Знімають кіно російські митці. Режисер-постановник Андрій Малюков запам`ятався фахівцям і симпатикам фантастичним бойовиком «Ми з майбутнього» і кримінальною драмою «Втеча». А головні ролі виконують популярні актори Єлизавета Боярська (до речі, донька кінематографічного мушкетера Михайла Боярського) та Сергій Безруков. Окрім Василькова, натурні зйомки відбувалися також у Харкові та в лісах поблизу Києва.

Сценарій фільму базується на радянській версії тогочасних подій. Київські футболісти, серед яких були й широко відомі до війни динамівці, відмовилися скоритися німцям і перемогли добре підготовлену команду окупантів, за що поплатилися свободою, а дехто з них і життям. «Ми намагаємося переконати сучасну молодь на достовірних прикладах, що патріотизм і самопожертва не були для наших батьків і дідів пустопорожніми або просто казеними словами», — говорить Андрій Малюков.

Герой Сергія Безрукова — воротар і капітан київської команди Микола Раневич — має реального прототипа з основного складу довоєнного «Динамо». Мова про славнозвісного Миколу Трусевича, розстріляного фашистами в концентраційному таборі на Сирці за кілька місяців після серпневих матчів 1942 року. Роль його коханої Ані Шевцової, учительки німецької мови, виконує Ліза Боярська. Ця сюжетна лінія повністю вигадана творцями фільму. Цікаво, що саме таке прізвище — Шевцов — мав реальний організатор історичних матчів у Києві, пізніше засуджений за співпрацю з окупантами.

На кіноекрані буде насправді багато власне футболу, тому Безрукову навіть довелося брати уроки в екс-голкіпера російської збірної і колишнього помічника тренера київського «Динамо» нинішніх часів Сергія Овчинникова. Зі своєю партнеркою по фільму, Лізою Боярською, славнозвісний «бригадир» російського кіно знімався й раніше, а тепер вони ще грають разом у театральній постановці «Сірано де Бержерак».

Як з`ясувалося, кінематографічні зірки доступні та приязні в спілкуванні, тож у перервах між зйомками, котрі тривають весь світловий день, їх активно «експлуатують» і учасники масовки, і колекціонери пам`ятних фото. Щоденно на стадіоні збирається по кілька тисяч бажаючих долучитися до знімального процесу чи просто сфотографуватися з Боярською та Безруковим, або дуже популярним серед імпровізованої глядацької аудиторії швейцарським актором, який виконує роль воротаря німецької команди. А дехто з васильківців скористався нагодою ще й підзаробити на події. За участь в одноденних зйомках вони отримують по вісімдесят гривень.

І лише Валерій Аза, по-господарськи оцінюючи декорації та тимчасові споруди на «Кристалі», домовляється з кінематографістами, аби башти і флагштоки зосталися на стадіоні й після завершення зйомок. А навзамін він охоче та залюбки причащає гостей українськими варениками та кручениками…

Валерій ВАЛЕРКО, «КП».