Іван СОМОВ: «З’явилася нова вершина, яку мушу підкорити» : Київщина футбольна

Іван СОМОВ: «З’явилася нова вершина, яку мушу підкорити»

18.09.2025 Київщина футбольна

Найкращий гравець шостого туру — про рекорд, який не відбувся, і про «Денгофф», який прагне чемпіонства.

— Іване, вітаю, ви — найкращий у шостому турі!

— Дякую. Мені дуже приємно.

— Зрозуміло, що «Колос», як абсолютний новачок, ще не зовсім готовий до нових випробувань. Але ні «Калинівка», ні «Сокіл», ні КНУБА двозначними рахунками своїх уболівальників не потішили. Що скажете про матч?

— Рахунок говорить сам за себе. Ми не зупинялися впродовж усього матчу й робили свою роботу, що й вилилось у рекорд Київщини футбольної за всі часи. Так буває, що деякі команди програють з непристойним рахунком. Це футбол. Але маємо подякувати «Колосу», що навіть у найскладніший для країни період люди знаходять у собі сили займатися футболом. Цей факт вартий визнання.

— Запитання делікатне. Ви знали про те, що в одному чемпіонатному поєдинку на Київщині ще ніхто не забивав більше шести м’ячів?

— Ні, я цього не знав, лише після фінального свистка сказали, що був за крок од рекорду. Сприйняв це спокійно — просто залишив собі голи й на інші матчі:) Хоча й зауважив для себе, що тепер з’явилася нова вершина, яку маю підкорити.

— Однак повернімося до «Денгоффа». Важкий старт у Лізі Київщини, чим його пояснити?

— Так, початок виявився не такий, якого ми чекали. Важкий період, десь елементарний нефарт, але десь і не допрацювали. Але зробили висновки й повернулися до гонки з новою наснагою.

— Успіх у матчі з «Прикарпаттям» — особлива сторінка літопису клубу. На що розраховуєте далі?

— Ми просто прагнемо пройти якомога далі. Усвідомлюємо, що завдання неабияк складне, бо маємо справу з істотно вищим за рангом опонентом. І все-таки це кубок, а в кубку можливо все. Дуже хочемо, аби уболівальники наші насолодилися футболом.

— Іван Сомов уже ставав і князем стрільців, і найкращим нападником у Чемпіонаті Київщини. Щоразу ці нагороди ставали доповненням до командних призів — і в «Авангарді», і в «Ниві», але поки що — не в «Денгоффі». Яка мета, команди і її головного стрільця, у сезоні, що триває?

— Звичайно, маємо одне завдання — фінішувати першими. Мріємо привезти до Денихівки золоті медалі. А призи індивідуальні зайвими не будуть, не лише для мене — для кожного з моїх одноклубників.

— Ваш стрілецький актив у ліговому турнірі — 78 влучень. Знаю, що вас особливо цінують на Київщині за рідкісну футбольну совість і готовність до самопожертви на полі, тому й бажають вам обов’язково стати стрілецьким сотником. Зізнайтеся, думаєте про це, прагнете потішити симпатиків особливим досягненням?

— До сотні залишилося не так і багато, правда? То чому би й не спробувати стати членом Клубу Сергія Панфілова, мого друга, товариша по футболу, просто гарної людини?! Матиму за честь!