Гордій НІКОЛАЄНКО: «Ми ніколи не підлаштовуємося під суперника» : Київщина футбольна

Гордій НІКОЛАЄНКО: «Ми ніколи не підлаштовуємося під суперника»

29.04.2026 Київщина футбольна

Основний богатир змагального дня відповів на запитання редактора «КФ».

— Вітаю, Гордію, ви — найкращий Гравець туру!

— Дякую за привітання.

— Як готувалися до матчу з обласними чемпіонами? Задіяли щось особливе, може й приглядалися до гри лідерів «Калинівки»?

— Якоїсь спеціальної підготовки не було. Ми зазвичай стараємось акцентувати увагу та зусилля на вдосконалення своєї гри — не підлаштовуючися під опонента.

— Як оціните поєдинок — особисто для себе й для команди в цілому?

— Надзвичайно важкий для всіх — ми виклалися на полі навіть не на сто, на двісті відсотків! Так, менше володіли м’ячем, але свої шанси в атаці також мали. Відіграли на нуль, не програли — це найважливіше саме зараз, коли відчутно оновлений колектив банально зігрується.

— Ваша нова команда двічі зіграла внічию — не пропустивши, але й не забивши при цьому. Позитив, чи результати змушують задуматися?

— Як на мене, це більшою мірою позитив. «Олімп» оновлюється не тільки кадрово — в ігрових аспектах також. Та ще й матчі видалися напруженими, хлопці доклали максимум зусиль і зберегли концентрацію до фінального свистка. Ми не просто відсиджуємося в обороні, ні — шукаємо й знаходимо моменти попереду. Тому й вірю, що ми й надалі відзначатимемося надійністю поблизу своїх воріт, але при цьому значно покращимо реалізацію в атаці.

— Ви новачок не тільки в «Олімпі», а й у Лізі Київщини загалом. Які враження?

— Приємні враження. Чемпіонат — сильний і конкурентний, кожний матч по-своєму цікавий і непередбачуваний. Якщо кількість учасників зросте, буде взагалі чудово. А моя команда, «Олімп» — це про колектив у найкращому розумінні цього вислову. Дивіться наші матчі — й насолоджуйтесь:)

— Що ж, тепер пора знайомитися ближче. Звідки родом, як і чому вибрали футбол, ваші перші команда і тренер?

— Я народився в Запоріжжі, з п’яти років тренувався в Академії «Металурга». Якщо можна так сказати, то все дитинство моє минуло саме там. За приклад мав батька, він також грав воротарем, і ця подробиця мене й надихала. Потім були «Металург-2», основна команда…

— Маєте вподобання у великому футболі? Яку лігу маєте в епіцентрі уваги, може, є команди й гравці, котрим симпатизуєте?

— Звичайно, моя рідна команда, запорізький «Металург», — у моєму серці навіки. Стежу за її виступами, за досягненнями друзів-земляків, уболіваю за них. А на світовій арені найближча для мене — «Барселона».

— Київщина футбольна вже виявила підвищений інтерес до футболіста Ніколаєнка, оцінила ваш успіх. А можна сподіватися, що з часом ми побачимо вас і в УПЛ?

— Дякую за таку оцінку. Чесно кажучи, за нинішнього часу мріяти про щось високе важко, самі розумієте — війна. Але в житті все можливо, — кажуть мудрі люди. Будемо жити.