Гра на результат : Київщина футбольна

Гра на результат

27.07.2011 Київщина футбольна

«Динамо» виявилося безпорадним у протистоянні футбольному прагматику. Я ніколи не був у захваті від ігрової манери «Рубіна». Однак саме ця тактика дає бажаний результат, а тому й сприймати її варто такою, якою вона є.

От і в Києві казанська команда надійно окопалася поблизу своїх воріт і, забувши пафосні постулати про те, що грати потрібно виключно для глядача, тільки й робила, що самовіддано і організовано руйнувала наступальний порив української дружини, терпляче очікуючи на свій шанс у рідкісних контратаках.

Сумніваюся, що справжні естети футбольного дійства отримали задоволення від ігрової палітри, відтвореної гравцями обох колективів на газоні «Олімпійського». Одні були до болю сумбурними, інші обмежилися скупими мазками одноманітної барви.

Зате гості, домігшись в українській столиці феноменального, як на справжній розподіл ігрових сил, проміжного результату, тішилися з перемоги, немов малюки на позакласній прогулянці, відкинувши геть навіяні філософами від футболу уявлення про зміст і красу народної гри.

Футбол — це спорт, а спорт базується на турнірному результаті, і цього воістину головного правила ніхто не відміняв і не відмінить ніколи, як не відмінять ніколи й нізащо грошових знаків економісти та політики.

І все-таки болить не стільки результат, скільки його передумова. Можна сперечатися щодо майбутнього «Рубіна» та його спроможності розвиватися в сучасному руслі, але віддати належне казанському клубу за послідовність і цілеспрямованість не лише можна, а й треба. Бо він чітко витримує свою лінію, не шарахаючись з одних крайнощів у другі.

І зовсім інша ситуація в українському колективі. Перший прихід Сьоміна до Києва спричинив еволюційні зміни в ігровій манері «Динамо» такою значною мірою, що впору було говорити й про революцію. Невдовзі одного російського фахівця заступив інший, і блакитно-білі знову різко видозмінили своє ігрове обличчі. Це вже був не сьомінський футбол, однак і не звичний динамівський. Радше всього — газзаєвський.

Щось подібне відбувається з киянами й після повернення Сьоміна. Команда налаштовується на нову ігрову хвилю — з африкансько-французьким акцентом. Від Газзаєва відійшли, до Сьоміна не прийшли, а про динамівський стиль забули взагалі. Таран Ідейє, як з`ясувалося, чудовий для домашнього вжитку, і панацею від усіх бід стати не може апріорі.

Хоча в ситуації, що склалася, варто нагадати й поширене вітчизняне прислів`я про те, що від заміни доданків сума не зміниться.

Одного, навіть найвлучнішого стрільця, нейтралізувати просто, коли невиразним є груповий маневр, а клас інших гравців, м`яко кажучи, бажає кращого. Достатньо поглянути на динамівський захист нинішнього зразка: що не виконавець, то проблема…

«Динамо» (Київ) — «Рубін» (Казань) — 0:2 (Касаєв, 6, Натхо, 68, пн). Повторний матч — 3 серпня в Казані.