Дмитро ВАСИЛЬЄВ: «Кубковий турнір — особливий, емоційний і цікавий» : Київщина футбольна

Дмитро ВАСИЛЬЄВ: «Кубковий турнір — особливий, емоційний і цікавий»

22.09.2025 Київщина футбольна

Богатир стартового раунду відповів на запитання редактора «Київщини футбольної».

— «Сокіл» не виграв домашній матч. Чому?

— Та просто залишили інтригу на виїзний матч:) Це футбол, саме за це ми його й любимо.

— Тепер шанси КНУБА вищі?

— Шанси рівні, але все насправді вирішиться в Києві.

— Погодитеся, що кубковий турнір особливий і в ньому далеко не завжди виграють вищі за рангом або рейтингом? Якщо так, то чому?

— Чемпіонат — це робота від матчу до матчу, з ротаціями, вилученнями, травмами. Ротація та довжина лавки для запасних у чемпіонаті має вирішальний вплив на результат. А кубок — це більшою мірою про мотивацію, «тут і зараз». Кубковий матч зазвичай — шалені емоції та непередбачувана цікавість. Однозначно, кубковий турнір — особливий.

— Чи можна стверджувати, що студенти стали для соколят найпринциповішими суперниками? Те, що вони зовсім недавно були в одній команді, загострює ситуацію?

— Якщо брати до уваги, що хлопці буквально пів року тому грали з нами пліч-о-пліч, то, звісно, так. Але, приміром, я в «Соколі» вже років десять, і ледь не в кожній команді, що протистоїть нам, бачу зазвичай трьох або п’ятьох колишніх одноклубників. Якщо слугуватися вашою логікою, кожний матч принциповий:)

— «Сокіл» уже не раз виступав у фіналі. Який з тих матчів особливо пам’ятний для Дмитра Васильєва? Проти «Авангарду»? Чи, може, програний «Поліссю»?

— Фінал з «Авангардом» особливий для мене, це правда. Саме тоді я вперше в ігровій кар’єрі виступив опорним півзахисником і навіть вирішальний м’яч забив. Просто фантастика! Наступного року також був обласний фінал, грали проти «Беркута-Легіону». Я заробив одинадцятиметровий і сам спробував його реалізувати. Так ударив, що м’яча й досі десь по Бучі шукають. На щастя, Коба вирішив свій момент і ми перемогли, тодішні емоції й дотепер пам’ятні.

— Не сумніваюся, що й нинішнього сезону ви ставите перед собою найвищу мету в обласному кубковому турнірі. КНУБА — зараз. Якщо пройдете студентів, то будуть «Денгофф», «Полісся», «Калинівка»… Важкий шлях, але доступний?

— У Кубку Київщини команди нас остерігаються, ми нікого насправді не боїмося. Час, звичайно, покаже все, але «Сокіл» однозначно прагне фіналу!

— Цікавинка, що безпосередньо стосується вас, Дмитре. Опорний хавбек, який забиває хіба що зрідка. Та в кубку — і часто, і супер м’ячі. Як це поясните? І який гол особливо пам’ятний?

— Я більшою мірою класичний опорний хавбек, основне завдання — відібрати м’яча, зруйнувати атаку суперника. І все-таки забивати я люблю. Можливо, звідси й мої голи. Гол «Авангарду» пам’ятний, оскільки він ще й переможним став. Але найулюбленіший — у ворота легендарної баришівської команди «Патріот». Мій найперший у Кубку Київщини. Я провів його ударом головою з подачі чудової футбольної людини Нікіти Шорнікова. Найпершим підбіг до мене з привітаннями Емануель Окодува, тієї миті я був найщасливішою людиною на світі — і ті відчуття залишатимуться в моєму серці завжди.