Дмитро ПАНЧЕНКО: «Сокіл» має характер і ніколи не зупиниться» : Київщина футбольна

Дмитро ПАНЧЕНКО: «Сокіл» має характер і ніколи не зупиниться»

28.08.2025 Київщина футбольна

Найкращий гравець третього туру — про сьогодення та перспективу.

— Дмитре, вітаю — ви найкращий гравець третього туру!

— Доброго дня! Дякую.

— Матч проти КНУБА був особливим? Маю на увазі те, що більшість нинішніх кнубівців ще два місяці тому були вашими одноклубниками, звичайно.

— Так, матч проти КНУБА був особливим, принциповим — однозначно. Кадрові подробиці, звісно, позначилися на характері протистояння — так трапляється завжди, коли вчорашні партнери опиняються в іншому таборі.

— Що скажете про саму гру? Завдяки чому «Сокіл» обіграв честолюбного новачка?

— Як і передбачалося, гра виявилася складною, боротьба на всіх ділянках поля була непоступливою, напруга протистояння буквально зашкалювала. «Сокіл», як на мене, виграв завдяки дисципліні та характеру.

— Команда Михайлівки-Рубежівки знову змінилася кадрово, до того ж — відчутно. Як ви, досвідчений футболіст, сприймаєте ці кадрові катаклізми. Як оцінюєте новачків, особливо — захисників?

— «Сокіл» щороку відчутно змінює склад, але це не є величезною проблемою. Кістяк виконавців залишається завжди. Найважливіше полягає в іншому. Молодь має прислухатися до настанов тренера, не ігнорувати поради досвічдених виконавців. Нове поповнення мені сподобалося. Новачки проявляють себе з найкращого боку, грають з особливим бажанням і самовіддано. Якщо не збавлятимуть оберти й додаватимуть з кожним виступом, усе складеться добре як для них, так і для команди.

— Панченко пару років тому гримів, як бомбардир. Це вже в минулому? А в якому амплуа починали свої футбольні пригоди?

— Зараз грати нападника немає потреби, хоча, звісно, усе може бути. В інтересах команди й на ворота можна стати:) А починав я справді нападником. Однак уперше зіграв центрального захисника вісімнадцятирічним — так і пішло.

— Розкажіть про себе докладніше, будь ласка. Де народилися, ваша перша дитяча команда, перший тренер? Які турнірні досягнення маєте?

— Я народився в Києві, вихованець «Атлета», мій перший тренер — Едуард Володимирович Філенко. Особливих турнірних досягнень, либонь, не маю. Хоча є й що згадати. Тричі був срібним призером у Чемпіонаті Полтавщини, там же вигравав суперкубковий матч. А ще брав участь у кубкових фіналах — у Київській та Полтавській областях, однак без особливих успіхів.

— З висоти свого досвіду, кого назвете найкращим стопером на Київщині? І кого з молодих порекомендуєте, щоб уважно відстежувати його фахове зростання?

— Однозначно — Олександр Пустовіт. Унікальна футбольна особистість! Майстер, який безкорисливо залюблений у футбол, не пропускає жодного тренування, максимальна викладка на полі навіть на п’ятому десятку літ. А з-поміж молодих рекомендую придивитися до Івана Мельниченка. Хлопець гарно вишколений, уміло контролює м’яч і не поступається ним навіть під тиском, його сильні якості — розуміння гри та нестандартність ігрового мислення.

— «Сокіл» стане чемпіоном області?

— Чому б і ні, «Калинівка» стала прикладом для всіх, хто не хоче задовольнятися мінімумом. «Сокіл» рухається до своєї мети від матчу до матчу і ніколи не зупиниться.