Дмитро БРОВКО: «Будуємо команду з того, що маємо» : Київщина футбольна

Дмитро БРОВКО: «Будуємо команду з того, що маємо»

29.08.2024 Київщина футбольна

Молодий наставник молодого колективу з першими враженнями від історичного дебюту.

— Як оціните перші матчі та результати команди, Дмитре Володимировичу?

— Результатами, звісно, я не задоволений. Один бал у трьох матчах… Щодо гри. Непогано загалом, але, як кажуть у таких випадках, є куди рости:) Не сприймайте мої слова як елементарне виправдання, однак і календар у нас особливий, зіграли з обома призерами минулого чемпіонату. Ми розуміли, що суперники сильніші, планували зіграти другим номером, але швидкі голи звели нанівець усі плани. Нічого, такі матчі роблять нас сильнішими:) До речі, з «Мрією» грали на рівних і результат, як на мене, закономірний, хоча й довелося здійснити вимушену ротацію — на другий день «Олімп» очікував новий матч…

— Суперники відзначають хорошу фізичну готовність і непоступливість «Олімпа». Приділяєте цьому особливу увагу?

— Гадаю, поки що дається взнаки те, що ми відносно недавно закінчили районний чемпіонат і знаходимося в ігровому тонусі. Водночас, однак, я відзначу й старання команди. Три тренування щотижня дають свої плоди! Ніякого секрету немає, заклали хороший фундамент і підтримуємо форму на турнірному марші. Не сумніваюся, ми ще поп’ємо крові в опонентів:)

— Що сподобалось і що, навпаки, не сподобалося вам у новому турнірі?

— Часовий відрізок вельми куций, про негатив говорити зарано. Рівень команд — якраз те, що потрібно «Олімпу» для розвитку. Зрозуміло, що Чемпіонат області професійний порівняно з Чемпіонатом району. Починаючи з організації команд і закінчуючи роботою інспектора матчу. Люди стараються працювати по-футбольному, так і має бути завжди.

— Ви й досі не повісили бутси на цвях. Напівоборонець Бровко може вийти на поле?

— Ох і важке питання..:) Ми практикували це на районному рівні — складно. Схиляюся до думки, що краще займатися чимось одним. Аж надто різний рівень концентрації на матч, аналізувати розвиток подій, оперативно, майже неможливо. Тому скажу так. «Олімп» вирізняється високою конкуренцією за місце у складі, гадаю, хлопці справляться й без мене!

— Розкажіть про себе детальніше. Як прийшли у футбол, хто перший тренер, як і де грали?

— Футбол — мрія дитинства, яку й справді не спинити:) Ніколи не вагався з вибором, дворове дійство та понівечене майно вдома перепоною на моєму шляху не стали. Школярем опікувався мною Олег Миколайович Копайгора — дуже вдячний йому. Він і відвів мене, десятирічного, до «Зірки». А там, упродовж усього часу, моїм наставником був Олександр Юрійович Топчій. Футболіст Бровко — це його витвір. Далі траплялося всякого, але я дуже рано взявся за тренерську практику…

— Тренер — осмислений вибір? Як давно практикуєте, які маєте досягнення, у кого намагаєтеся вчитися? Якою хочете бачити свою команду?

— Я в 22 роки вже працював зі своєю першою дитячою командою. Ще за рік — отримав Ліцензію «С». Значною мірою це вплив Едуарда Едуардовича Павлова — він настійно рекомендував учитися. Тепер знаю — тренер перестає бути тренером, якщо перестає вчитися:) Зараз я маю Ліцензію «А» УЄФА — і не хочу зупинятися!.. Так, усі прагнуть грати в позиційний футбол, з високим пресингом, домінувати на полі. Звісно, на це потрібний час і семиденний мікроцикл. Будемо прагнути цього! Хоча й упевнений, що команду можна збудувати лише з добору виконавців — з того, що має тренер.
Так, «Олімпу» ще бракує впевненості, віри в свої можливості, але все це приходить з досвідом. Команда дуже молода, лише п’ять футболістів старше 25 років, тож усе найкраще в «Олімпа» і кожного з нас попереду. Не сумнівайтеся!