Артур МАРІЙКО: «Денгофф» — Дух Футболу» : Київщина футбольна

Артур МАРІЙКО: «Денгофф» — Дух Футболу»

11.03.2024 Київщина футбольна

Зимовий князь стрільців Київщини — про себе і про команду.

— Вінгер знову забив найбільше. Чи ви все-таки нападник? Хто ви насправді на полі?

— Уже на першому тренуванні, шестирічним, я тільки й робив, що бив по воротах. А назад бігти не любив — і не люблю й досі:)

— Марійко — найвлучніший на зимових турнірах. Є й особливий партнер, який допомагає в атаках?

— Та вся команда допомагає забивати! І все-таки виокремлю Дарду — ми з Андрієм розумієм один одного.

— А як усе починалося? Перша команда, перший тренер. Що запам’яталося з дитячого футболу? Можливо, партнери?

— Перша команда — ДЮСШ-21, перший тренер — Олександр Собкович. Він і досі розповідає мені, куди потрібно бити:) Пригадую, як у десять років бив з будь-якого клаптика поля і зазвичай м’ячі залітали до сітки, бо воротарі тоді були маленькими… Відтоді нічого не змінилося.

— Чи пробували ви себе на професійному рівні?

— Я грав у багатьох командах. «Динамо», «Дніпро», у «Шахтарі» був тижнів зо три. Потім у «Чорноморець» поїхав…

— Нинішній «Денгофф» — один з найкращих за добором виконавців, гадаю, не лише на Київщині? Тоді чого забракло вам у Кубку країни? Чим переважили Савинці?

— Наша команда — це Дух Футболу, ми як брати, готові битись один за одного на полі й поза ним. Саме тому ми добиваємось унікальних перемог. Так, ми найкращі в Києві поза сумнівом! Якби чемпіонат ще не мав восьмих-дванадцятих місць, то «Денгофф» обов’язково став би першим.

— Правда, що «Денгофф» націлився на чемпіонство? Кого з конкурентів остерігаєтеся?

— Цього року ми забираємо перше місце — скриньте! Ми не боїмося. Коли стає тривожно — зрідка, інколи — я дивлюся на хлопців, заглядаю в їхні очі й бачу бажання перемогти. Тривога пропадає. Знаю, що мене завжди підстрахують.

— Ви вже не перший рік у нашому чемпіонаті. Хто справляє враження? Команди, гравці…

— Мене може здивувати хіба що закінчення війни до поновлення нашого чемпіонату:) Мене не цікавлять футболісти цього рівня. Як правило, чую лише розмови про себе.

— Які ваші вподобання в сучасному футболі? Чемпіонат, команда, футболіст?

— Мені подобається спостерігати за воз’єднанням тіки-таки. Гадаю, ви зрозуміли про що я.

— Марійко поза футболом — як проводите дозвілля, чи маєте хобі?

— Найцікавіше запитання, найповніше відповість на нього мій Інстаграм. Зізнаюся чесно, гуляю я краще, аніж граю. Дуже близький мені спортзал, я тут чотири рази на тиждень. Це моя Алея сакур, саме тут я багато мрію та заглядаю в майбутнє.