Артем ГРИЩЕНКО: «Перемога на «Ювілейному» — це більше, аніж три очки» : Київщина футбольна

Артем ГРИЩЕНКО: «Перемога на «Ювілейному» — це більше, аніж три очки»

08.04.2026 Київщина футбольна

Найкращий гравець змагального дня — про себе, партнерів, команду та чемпіонську гонку.

— Артеме, вітаю: ви — найкращий гравець туру!

— Дякую за визнання.

— Може, помиляюся, стверджуючи, що «Калинівка» вірила в перемогу на «Ювілейному», але так здавалося по ходу матчу. Мали план?

— Ви правильно підмітили! Ми насправді вірили і були впевнені в собі, у своїх можливостях. А план, як і завжди, незмінний — віддати всі сили і всього себе задля командного результату.

— Ваша команда вже неодноразово доводила, що вміє терпляче захищатися в очікуванні свого шансу в атаці. Принагідно згадаю яскравий виграш у Денихівці. Що це, стиль гри чи твереза оцінка ситуації та можливостей?

— Я допускаю, що вже виробився стереотип у сприйнятті нашого стилю гри. Тому розкрию для громади дуже страшну таємницю: «Калинівка» не прив’язана до жодного стилю:) Містер, Андрій Віталійович Герасименко, можливо, як ніхто інший, уміє адаптувати команду до конкретного суперника й під можливий перебіг подій, з урахуванням наших можливостей і нашої фізичної форми.

— З першого тайму запам’яталося кілька ваших спроб перехитрити захист опонента в яскравій взаємодії з Рокотянським. Цікаве поєднання вашої винахідливості зі швидкістю молодого партнера. Вам легко грається зі Стасом? І взагалі, чи маєте зараз одноклубника, ігрове порозуміння з яким відбувається на рівні підсвідомості?

— Мені зі Стасом і справді грається легко — він швидкий, різкий, я подеколи навіть не встигаю за ним:) Міг би сказати, що взяв його під свою опіку не тільки на полі, а й поза грою — після тренування відшліфовуємо моменти й удосконалюємо взаєморозуміння, але краще промовчу:) Бо якщо серйозно, то він дуже перспективний футболіст, і ми поступово стаємо все більше й більше зрозумілі один одному. А взагалі щодо партнерів… Граємо разом уже не місяць і не два, тому порозуміння не бракує. Але так, аби на рівні підсвідомості, то це лише з Євгеном Бондарем.

— Переможний гол у Бучі — маленький футбольний шедевр. Як оцінили ситуацію, чому наважилися на удар, чи відпрацьовували такі моменти заздалегідь, на тренуванні?

— Дуже приємно, що й вам сподобався мій гол, що назвали його маленьким ігровим шедевром, дякую. Я розумів, що після пропущеного голу в компенсований час нам потрібні не просто цілковита концентрація — готовність узяти на себе відповідальність у завершальній фазі атаки. Такі ситуації на тренуванні не змоделювати — я вчинив саме так інтуїтивно, з ігровою фантазією. Сприймайте як експромт:)

— Осінь з різних причин не стала найкращою для снайпера Грищенка. Як почуваєтеся зараз? Фізично — передусім, але й психологічно? Може цей, особливо красивий успіх на «Ювілейному», стати для вас і для команди й особливим допінгом?

— Почуваюся зараз інакше, аніж восени. Тоді тіло, на жаль, постійно нагадувало про себе, а коли є біль — важко бути стовідсотково самим собою, фізично та ментально. Тепер у мене найкраще відчуття — це коли нічого не болить. От вам і головний мій допінг. Отже, фізично я відновився, форму покращую поступово, повертаються спокій і впевненість. А коли існує баланс, то й грається зовсім по-іншому. Та й взагалі, перемога на «Ювілейному» — це більше, ніж просто три очки. Такі моменти переконують, що ми рухаємося в правильному напрямку і спроможні на більше. І коли команда це усвідомлює, примножуються бажання й енергія працювати та вигравати.

— «Калинівка» вдома програла «Денгоффу», але тепер скоротила відставання в таблиці до мінімуму. Чого чекати навесні, Артеме?

— Весна завжди інша історія. Зараз у таблиці все щільно, зміни можуть бути швидкими. Головне, що в команди є розуміння та готовність доводити свою спроможність не словами, а грою. Тому підсумки підбивати зарано — найцікавіше попереду. Ми точно не з тих, хто зупиняється на половині дороги. Будемо змагатися до останнього туру, віддаючись грі сповна, по максимуму.